19 вересня — день пам'яті князя Ігоря Чернігівського: традиції та заборони

Князь Ігор походив із династії Рюриковичів. 1146 року, після смерті брата Святослава Ольговича, він посів київський престол, проте князював недовго: згодом зрікся світського життя і прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі. Пізніше під час повстання його схопили селяни й жорстоко розправилися з ним — прив'язали до двох зігнутих дерев, які, розігнувшись, розірвали тіло.

У народній традиції цей день вважався межею між осінню та прийдешніми холодами. За погодою 19 вересня люди намагалися передбачити, якою буде зима: ранковий туман нібито віщував зимові відлиги, а ясне сонце — сильні морози.

Щодо заборон, то в цей день не радили сваритися, конфліктувати й лихословити: образи, плітки та агресія вважалися великим гріхом. Також не варто плести інтриги, заздрити, бажати зла іншим чи планувати помсту. Не рекомендувалося розпочинати важливі справи та ухвалювати доленосні рішення — великі починання могли обернутися невдачею або фінансовими втратами. Крім того, цього дня утримувалися від прибирання в оселі та миття голови, адже вірили, що разом зі сміттям і водою можна "вимести" або "змити" добробут та удачу.

Варто згадати, що у вересні відзначають і ще одне важливе церковне свято — День Віри, Надії і Любові, який має дати за новим і старим стилем.