538 фірм на кухаря з KFC: як у Київській області використовують підставних власників

Мешканець невеликого села Борщів на Київщині Андрій Сосонний за останні два роки став власником понад трьох сотень компаній — нові фірми з'являлися в нього в середньому кожні два дні. Загалом його корпоративний портфель налічує 538 компаній, а сумарний дохід цих підприємств за 2025 рік сягнув 581 млн грн. У рейтингу бізнесменів Київської області він посідає 167-ме місце.

Водночас реальний Андрій Сосонний має довічну інвалідність III групи та працює в одному із закладів мережі KFC.

За даними судових документів, усе почалося у серпні 2023 року, коли Сосонний погодився стати власником ТОВ "ТДМ Трейдінг" (нині ТОВ "Лейхер"). До того компанія, що займалася гуртовою торгівлею та перевезеннями, належала волинському бізнесмену Андрію Яручику, власнику логістичних підприємств. За винагороду, яка зазвичай становить кілька сотень доларів, Сосонний надав свої документи нотаріусу та підписав папери, які, ймовірно, навіть не переглядав.

Слідство встановило, що переоформлення активів на працівника фастфуду було спецоперацією реальних власників, аби приховати неправомірні дії та податкові махінації. Проти Сосонного відкрили кримінальне провадження, і він пішов на угоду зі слідством. 16 березня 2026 року Шевченківський районний суд Києва визнав його винним у пособництві у внесенні завідомо неправдивих відомостей до документів для державної реєстрації юрособи (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України). Йому присудили 3 роки позбавлення волі із заміною на 1 рік іспитового строку, а також заборонили займатися підприємницькою діяльністю протягом року.

Паралельно Андрій Яручик звернувся до суду з позовом проти Сосонного, вимагаючи стягнути 30 млн грн боргу. Він стверджує, що 7 серпня 2023 року уклав із працівником фастфуду договір купівлі-продажу компанії, за яким покупець обіцяв заплатити 30 млн грн, але грошей не сплатив. Броварський міськрайонний суд відмовив у задоволенні позову — лише тому, що корпоративні спори розглядають господарські суди.

Якщо зіставити цю вимогу з матеріалами кримінальної справи, картина виглядає інакше. Сосонний офіційно прийняв у власність фірму зі статутним капіталом усього 10 тис. грн, а в нотаріуса підписав стос документів — від статуту до актів приймання бухгалтерії за 2019–2023 роки. За висновком слідства, бізнесом він займатися не планував: компанію на нього переписали, щоб приховати попередні фінансові махінації та податкові борги. Не виключено, що серед підписаних наосліп паперів міг бути і договір про купівлю фірми за 30 млн грн. Сам позивач виглядає платоспроможним: очолюване ним ТОВ "ТДМ Логістікс" за 2025 рік отримало понад 22,4 млн грн доходу.

Фейкове директорство принесло Сосонному й інші проблеми. На нього намагалися повісити кримінал навколо постачання вугілля для державних установ. Йдеться про ТОВ "Ресурси Батьківщини", ТОВ "Західмаркет" та ПП "Нафтоагросервіс", які разом заробили на Prozorro майже чверть мільярда гривень. На тендерах фірми показували сертифікати від ТОВ "Енерго Восток Антрацит", підконтрольного, як і фінансовий центр схеми ТОВ "Промтопресурс", вихідцям з Донеччини Руслану Брагіну та Олександру Сосюрі. Власних шахт чи ліцензій на видобуток ці компанії не мали, а паливо купували на "чорному ринку", змішуючи з землею, камінням і сміттям для збільшення ваги.

Таке вугілля постачали до навчальних закладів Хустського району на Закарпатті, Монастироцького психоневрологічного інтернату на Львівщині, Новопразького ліцею №2 на Кіровоградщині. Котельні забивалися шлаком, а кабінети залишалися холодними. Експертиза підтвердила, що паливо не відповідає стандартам ДСТУ. Коли розслідування вийшло на фінальну стадію, на початку 2026 року ПП "Нафтоагросервіс" та ТОВ "Ресурси Батьківщини" переоформили на Андрія Сосонного.

Підозри у привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах отримали колишня очільниця ПП "Нафтоагросервіс" Валерія Рижеголова, засновник ТОВ "Західмаркет" Сергій Глухов, а також Олександр Сосюра та Руслан Брагін, яких слідство вважає організаторами схеми. Влітку 2026 року Печерський районний суд Києва відправив колишню власницю і директорку ТОВ "Ресурси Батьківщини" Вероніку Стайловську під цілодобовий домашній арешт з електронним браслетом, а одного з лідерів групи — під варту із заставою 4,58 млн грн.

Попри розслідування, ТОВ "Західмаркет" продовжувало перемагати на Prozorro. У першій половині 2026 року фірма підписала нові державні контракти: 8 червня виграла тендер Центру зв'язку та управління ДСНС України, 8 травня — Вилківської міської ради, а 30 квітня отримала підряд від Лозівської міської лікарні.

Тим часом Андрій Сосонний замість заробітків отримує судові позови та виклики до судів по всій країні. У травні 2026 року Шевченківський суд Полтави розглядав справи проти нього як керівника ТОВ "Октан 101" (нині "Паралель-ТК") за неподання податкових звітів — фірма накопичила понад 10,7 млн грн податкових боргів. У грудні 2025 року Луцький міськрайонний суд розглядав справу щодо нього за борги ТОВ "Хеймпі Фаст". У травні 2024 року Київський суд Полтави оштрафував його як очільника ТОВ "ТД "Укртопливо" за приховування звітності з податку на прибуток.

Сосонний ніколи не керував діяльністю цих компаній, не бачив їхніх офісів і не отримував прибутків. Поки він працює на кухні ресторану швидкого харчування, на його ім'я в село Борщів приходять повістки, штрафи та позови. Історія вкотре показала вразливість системи державних закупівель: поки судять номінальних власників, реальні організатори схем продовжують освоювати бюджетні мільйони.