Алла Горська: мисткиня, яка обрала українську і не зрадила переконанням

18 вересня 2026, 20:45 ·343 слівредакція

Художниця Алла Горська стала однією з ключових постатей українського шістдесятництва. Її шлях — від успішної кар'єри в радянській системі до відкритого протистояння їй.

Алла Горська народилася 18 вересня 1929 року в Ялті. Її родина була зросійщеною, а батько Олександр Горський — відомим радянським кінодіячем. Мистецьку освіту Алла здобула в Києві й почала будувати кар'єру в межах радянської системи: її ранні роботи, присвячені зокрема шахтарській праці, експонувалися на всесоюзних виставках.

Переломним став початок 1960-х. У дорослому віці Горська свідомо перейшла на українську мову. Опанувати її допомагала Надійка Світлична. Водночас із батьком художниця до кінця життя спілкувалася російською.

У 1960-х Горська долучилася до Клубу творчої молоді "Сучасник" у Києві. Разом із Лесем Танюком, Василем Симоненком та іншими шістдесятниками вона влаштовувала мистецькі й літературні заходи, повертаючи інтерес до української культури. У 1962 році разом із Симоненком і Танюком Горська шукала місця масових поховань жертв НКВС, зокрема в Биківні, після чого вони звернулися до Київської міськради.

У 1964 році Горська разом з Опанасом Заливахою, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук та Галиною Зубченко створила вітраж "Шевченко. Мати" для Київського університету. Напередодні відкриття роботу знищили за вказівкою партійного керівництва, визнавши її ідейно ворожою. Горську та Семикіну виключили зі Спілки художників.

Після хвилі арештів української інтелігенції 1965 року Горська підписувала протести проти політичних переслідувань, листувалася з політв'язнями, підтримувала їхні родини та поширювала самвидав. У 1968 році вона підписала відкритий лист із вимогою припинити політичні репресії — і вдруге була виключена зі Спілки художників.

28 листопада 1970 року Горську вбили у Василькові на Київщині. Офіційно злочин досі не розкрито, хоча дослідники та "Енциклопедія України" вказують на обставини, які можуть свідчити про причетність КДБ.

Життя Алли Горської тривало лише 41 рік, але її ім'я стало одним із символів українського шістдесятництва. Вона відмовилася від комфортної кар'єри заради власних переконань і залишила по собі мистецьку та правозахисну спадщину.