Атаки на АЗС у Києві: що відомо про удари та як убезпечитися

Протягом двох днів постраждали три автозаправні станції з вісімнадцяти київських, які напередодні з'явилися у відкритому переліку. Схоже, що цей список відповідає дійсності, і хтось навмисно зробив його публічним. Тепер ситуація для водіїв нагадує своєрідний квест: чи є конкретна станція в тому переліку, чи ні.

У самій тактиці росіян нічого нового немає — вона така сама, як у Сумах, Харкові, Запоріжжі та Дніпрі. Різниця лише в тому, що по столиці поки не застосовують FPV-дрони, «Молнії» та КАБи. Єдиний сенс цих атак по АЗС — терор, інших мотивів тут не варто шукати.

Про масштаб свідчать цифри. За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, від початку «заправочного» терору було атаковано понад 300 АЗС. Водночас близько 80% станцій відновлюється, тому в жодному регіоні немає ні дефіциту пального, ні зростання цін через ці удари.

Показова й статистика ринку. За даними податкової служби, у Києві на сьогодні діє 270 ліцензій на роздрібну торгівлю нафтопродуктами, а в Київській області — 529. Разом це близько 800 автозаправних станцій, тож говорити про якийсь помітний вплив атак на ринок не доводиться.

На жаль, надійного захисту від шахедів немає. Якщо на Сході вже є проєкти із захисними сітками й навіть сталевими «мангалами» над АЗС, то від шахеда надійного щита поки не існує.

Найважливіше питання — безпека людей. Під час тривоги автозаправна станція точно не найкраще місце для перебування. Днями на одеській трасі на ОККО за два дні звели тимчасове мобільне укриття. Такі споруди вже є на UPG на Окружній дорозі та на AMIC у Ворзелі. У прифронтових регіонах їх встановлюють десятками, тож, імовірно, скоро вони масово з'являться і в столиці.