Атаки на міста та підготовка до зими: що кажуть про перспективи України

Російські удари дедалі частіше припадають на житлові будинки, школи, лікарні, підприємства та об'єкти інфраструктури, від яких залежить нормальне життя громад. Денні хвилі балістичних ракет і ударних безпілотників по Києву та інших містах руйнують розподільчі центри супермаркетів, фармацевтичні й медичні підприємства, логістичні об'єкти та склади. Як наслідок — більше загиблих серед цивільних, перебої з постачанням продовольства та необхідних товарів.

Оглядач Guardian Саймон Тісдалл прогнозує, що взимку Росія знову спробує вивести з ладу системи водопостачання та енергетичну мережу, залишивши мільйони людей без електроенергії. Політику Володимира Путіна він описує так: «Він радше вб'є всіх, ніж визнає, що програв».

Цього тижня Путін заявив Дональду Трампу, що російська «спеціальна військова операція», яка триває вже п'ятий рік, нібито розвивається за планом. Західні аналітики оцінюють ситуацію інакше: Росія зазнає значних військових втрат, а її влада стикається з дедалі більшим економічним і суспільним тиском усередині країни. Попри це, на думку Тісдалла, Путін може розраховувати на ще одну масштабну спробу зламати опір України.

На ситуацію впливає й політика Вашингтона. Після тривалого періоду бездіяльності американський президент знову активізував контакти з Москвою: минулими вихідними до російської столиці прибули Джаред Кушнер і Стів Віткофф, які вперше відвідали й Київ. На тлі цього знову заговорили про можливість переговорів, тоді як російські атаки проти України не припиняються.

Однією з головних причин нинішньої вразливості України до ударів з повітря Тісдалл називає непослідовність американської політики. Адміністрація Джо Байдена підтримала Україну, але згодом Київ фактично залишили сам на сам із необхідністю продовжувати боротьбу. За Трампа ситуація, на думку оглядача, ускладнилася: рішення щодо постачання озброєнь та можливості України виробляти перехоплювачі для систем Patriot вплинули на здатність захищати небо. Європейські країни поки не змогли повністю компенсувати цей дефіцит.

Україна змогла зупинити російський наземний наступ і перенести частину бойових дій на територію РФ, однак залишається надзвичайно вразливою до повітряних атак. Тісдалл також критикує політику Трампа щодо Путіна та його ставлення до Володимира Зеленського, вважаючи, що це послаблює український опір, європейську безпеку та перспективи швидкого завершення війни.

За нещодавнім опитуванням, близько 60% українців виступають проти передачі Росії територій Донбасу. Приблизно така сама частка готова підтримати припинення вогню за умови західних гарантій безпеки та фіксації нинішньої лінії фронту. Більшість росіян також хоче припинення війни, а фінансові труднощі відчувають і Москва, і Київ, попри передбачену Європейським Союзом позику Україні на 100 млрд доларів. «Очевидно, що угода можлива», — зазначає Тісдалл, додаючи, що політичні лідери ігнорують суспільні настрої, а звичайні люди дедалі сильніше відчувають власне безсилля впливати на перебіг подій.

Серед причин затяжних конфліктів оглядач називає відсутність незалежних і переконливих мирних процесів, нехтування міжнародним правом, а також обмеження доступу журналістів до зон бойових дій. «Публічне невігластво сприяє зловживанням і продовжує конфлікти», — пише він.

На думку Тісдалла, Україна не може чекати. «Західні демократії не можуть сидіти склавши руки, поки кількість жертв серед цивільного населення внаслідок варварських атак Москви щодня зростає», — наголошує оглядач. Він закликає НАТО до активнішої позиції: чітко заявити, що нові воєнні злочини не залишаться без відповіді, та погрожувати ударами з повітря по російських об'єктах запуску ракет і безпілотників — до того, як російська «вічна війна» загрожуватиме вже всім.

Тим часом дипломатичні контакти тривають. Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що наступний раунд переговорів щодо миру у тристоронньому форматі за участю України, США та Росії планують провести у жовтні 2026 року. Джаред Кушнер каже, що американська сторона продовжує працювати над пошуком рішення для завершення війни, а конкретні результати переговорів оцінювати поки зарано. Про обговорення безпекових та економічних гарантій і плану процвітання повідомляв і Володимир Зеленський після зустрічі з Кушнером та Стівом Віткоффом у Києві 6 вересня, назвавши територіальне питання одним із ключових.