Атаки на НПЗ Росії та удари по Україні: що це означає для прифронтових громад

·507 слівредакція
Атаки на НПЗ Росії та удари по Україні: що це означає для прифронтових громад

Українські міста й села продовжують потерпати від російських обстрілів, а удари у відповідь по російських нафтопереробних заводах змінюють ситуацію з пальним у самій Росії. Розбираємо, що відомо про останні події.

Минулого тижня в Харківській області внаслідок російських ударів загинули семеро людей, ще понад 70 дістали поранень або постраждали. У ніч на 21 вересня п'ять дронів атакували Лозову, там загинула жінка. У Лозівській громаді також загинула багатодітна мати, а її 13-річний син отримав 60% опіків тіла. Під постійними обстрілами перебувають Ізюм, Золочів і Чугуївський район. Тієї ж ночі в Дніпрі загинули четверо людей, ще шестеро поранені. Регулярних атак зазнають Одеса, Суми, Запоріжжя, а в Херсоні, за описом, склалася локальна критична ситуація. Багато говорять останнім часом про Олешки, де триває гуманітарна катастрофа.

Не припиняються й удари по залізниці. Інциденти з потягами вже стали помітною темою, і хоча залізничники роблять усе можливе, залізниця поступово перетворюється на малопередбачуваний вид транспорту — і не лише на рівні електричок у прифронтових регіонах, а й для звичайних потягів по всій країні. Якщо раніше дорога з Харкова до Києва була звичною справою — п'ять годин і ти в столиці, — то тепер це радше лотерея. Водночас сполучення загалом працює, просто варто ретельніше готуватися до поїздки: подбати про одяг і взуття відповідно до погоди та бути готовими до того, що шлях від машини чи метро до машини чи метро може раптово перетворитися на пішу прогулянку осіннім лісом або зораним полем уздовж залізничного насипу.

Тим часом Україна зберігає високу інтенсивність атак на російські нафтопереробні заводи. 20 вересня серйозно постраждав НПЗ у Москві, за три дні до цього була атака на Ярославський НПЗ, яка стала вже дев'ятою за рік, а 6 вересня відчутно дісталося заводу в Рязані. Ці підприємства обслуговують столичний регіон Росії, де мешкає понад 22 мільйони осіб. Дефіцит пального в Москві та Московській області, ймовірно, зростатиме, що позначиться й на інших регіонах, звідки доведеться завозити пальне. Сьогодні вранці задимівся Куйбишевський НПЗ у Самарі, а напередодні дим спостерігали в Уфі. Самара з трьома НПЗ і Уфа з трьома НПЗ — ключові центри російської нафтопереробки. Наступний чутливий рівень — зимове пальне, і вже за місяць це питання стане особливо актуальним.

Досвід 20 вересня показав: за три дні Україна здатна накопичити таку кількість засобів ураження, з якою не справляється найпотужніша система ППО у світі. Іншими словами, приблизно раз на три дні, тобто близько десяти разів на місяць, під удар може потрапити якийсь регіональний центр Росії. Важливий нюанс: страждання цивільних у Росії не є для України самоціллю. Тому багато росіян бояться українських дронів значно менше, ніж власної ППО. Проте підхід російського керівництва неминуче призводить до дзеркальних наслідків.

Підсумок: якщо Кремль виявиться не готовим до деескалації, приблизно 20–25 регіонів Центральної Росії до Нового року можуть відчути наслідки на собі. Для громад в Україні це означає, що питання безпеки, підготовки до зими та стабільності транспортного сполучення залишатимуться ключовими в найближчі місяці.

Читайте також