Понад тисячу об'єктів портової інфраструктури пошкоджено: як атаки на Чорному морі позначаються на громадах
Від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили або частково знищили 1 173 об'єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна. Через нові атаки вантажопереробка портів Великої Одеси впала більш ніж у 15 разів.
Росія системно атакує портову інфраструктуру та цивільне судноплавство в Чорному морі. Під ударами опиняються порти, причали, судна, якірні стоянки та маршрути заходу. За даними міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Миколи Калашника, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено 1 173 об'єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна.
Наслідки для портів Великої Одеси відчутні в цифрах: після 22 липня вантажопереробка скоротилася більш ніж у 15 разів. Це прямо позначається на українському експорті та створює додаткові ризики для економіки країни.
Попри постійні атаки, Україна шукає способи, щоб бізнес працював, а вантажі рухалися. Ідеться насамперед про альтернативні маршрути через залізницю та дунайські порти.
"Бізнес має продовжувати працювати навіть за нинішнього рівня загроз. Завдання держави — створити для цього можливості. Разом шукаємо альтернативні маршрути для вантажів, насамперед через залізницю та дунайські порти", — заявив Микола Калашник.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що Росія посилила атаки на українську портову інфраструктуру, цивільні судна та морські маршрути. За його словами, через російський ракетний терор морський трафік і навігація в Чорному морі фактично зупинилися.
"Росія зупинила своїм ракетним терором трафік, морську навігацію в Чорному морі, а це теж підважує і глобальну продовольчу безпеку", — заявив Сибіга.
Він наголосив, що такі удари загрожують не лише Україні, а й глобальній продовольчій безпеці, і закликав посилити взаємодію з Польщею та іншими європейськими партнерами, щоб повернути свободу судноплавства та забезпечити транзит української продукції до країн Африки й Близького Сходу.
Для аграріїв ситуація означає ризик увійти в 2027 рік із частиною нереалізованого врожаю. Навіть після відновлення морського експорту порти не зможуть одразу вийти на попередні обсяги через пошкоджену інфраструктуру. За оцінкою заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, щоб вивезти новий врожай і перехідні залишки, потрібно щомісяця експортувати 6–7 млн тонн продукції. Водночас після відновлення морського коридору портові потужності, ймовірно, дозволять відвантажувати близько 4,5 млн тонн на місяць.
Через обмежені можливості експорту фермери вже втрачають доходи: частину зерна доводиться продавати за ціною собівартості або навіть нижче. Марчук наголосив, що морський експорт важливо відновити незалежно від того, коли саме це станеться, адже робота портів упродовж усього року потрібна, щоб вивозити зернові та олійні культури й звільняти місця для нового врожаю.
Отже, для громад портових регіонів і для аграріїв по всій країні ключове питання — не лише безпека судноплавства, а й здатність портів працювати стабільно. Від цього залежать доходи фермерів, робочі місця та надходження до місцевих бюджетів.
