Суд у Києві відмовив пасажирці Autolux у додатковій компенсації за втрачену валізу

Історія почалася 15 квітня, коли жінка придбала квиток на рейс Кропивницький — Київ за 473 гривні. Перед відправленням о 06:35 вона передала водієві валізу середнього розміру, щоб її поклали в багажне відділення. Утім, на автостанції «Видубичі» у Києві багажу вже не було.

За словами позивачки, у дорозі двері багажного відділення відчинялися, пасажири звертали на це увагу водія й просили зупинитися. Після виявлення пропажі водій, як стверджує жінка, не склав акт про втрату багажу, тож їй довелося викликати поліцію. 16 квітня правоохоронці внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.

Перевізник — Товариство з обмеженою відповідальністю «ААЗ Трейдінг-Автолюкс», саме таку назву вказано в рішенні, — у листі від 4 травня підтвердив факт втрати багажу. Жінці виплатили 29 905 гривень компенсації та повернули 473 гривні за квиток. Позов в її інтересах подав адвокат Богдан Урсаленко.

Позивачка наполягала, що у валізі були одяг, парфуми, косметика, ліки та коштовності загальною вартістю близько 70 тисяч гривень. Серед переліченого — валіза American Tourister, кросівки Puma, парфумована вода Chanel Chance Eau Tendre, парфуми Montale Intense Roses Musk, жилет Guess, джинси Dolce & Gabbana та Bershka, футболки Massimo Dutti, спортивний костюм Next, светр з ангори, брендова косметика Estee Lauder, Lancome і Chanel, а також жіночий годинник із Польщі та срібна каблучка Mazaraki з Греції. Вона просила стягнути ще 40 095 гривень матеріальної шкоди та 50 000 гривень моральної.

Суд встановив, що договір перевезення між сторонами був, багаж справді загубили, і перевізник це визнав. Водночас довести розмір збитків мала саме позивачка, а доказів ні щодо вмісту валізи, ні щодо її вартості у 70 тисяч гривень не надала. Через це суд не побачив підстав для додаткових виплат. Вимогу про порушення прав споживача назвали неналежним способом захисту, а моральну шкоду відхилили, бо її можна було б задовольнити лише разом з основними вимогами.

Суд також звернувся до правил перевезення, опублікованих на сайті перевізника. Згідно з ними, компанія відповідає лише за наявність одиниці багажу, але не гарантує його цілісності, а претензії приймають протягом 7 днів за наявності квитка та багажної наліпки. Аргумент відповідача про те, що пасажирка не оголосила цінність багажу, суд відхилив: негативні наслідки неналежної організації приймання багажу не можна перекладати на пасажира. Утім, на результат це не вплинуло — ключовою причиною відмови стала недоведеність розміру шкоди.

У підсумку позов залишили без задоволення в повному обсязі, а судові витрати віднесли за рахунок держави, оскільки позивачка як споживач звільнена від сплати судового збору.