Балістика по Києву: чому удари частішають і до чого готуватися

Київ усе частіше опиняється під ударами балістичних ракет, і найближчим часом ця тенденція, ймовірно, збережеться. За даними військових аналітиків, Росія планомірно нарощує виробництво таких озброєнь і змінює тактику повітряних атак на місто.

Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко зазначає, що якщо кілька місяців тому противник використовував масовані удари із залученням 500–700 повітряних цілей, то зараз він зосередився на тих засобах, які вважає ефективнішими. Йдеться насамперед про балістику та дрони з реактивними двигунами, які українській протиповітряній обороні збивати складніше.

За словами експерта, росіяни відмовляються від виробництва деяких типів ракет, зокрема «Кинджал», і концентрують ресурси на балістиці. Вони використовують не лише «Іскандери», а й морські ракети «Циркон», модернізовані «Онікси», а також крилаті ракети Х-22М, які запускають з літаків дальньої авіації. До атак залучають і зенітні комплекси С-300 та С-400. Романенко підкреслює, що росіяни перевиконують річні плани з випуску балістичних ракет, оскільки бачать, що вони долітають до цілей.

Удари по Києву зараз відбуваються що два-три дні, переважно вночі. Під час атак на місто летить 6–8 балістичних ракет, які через свою неточність часто влучають у житлові квартали. Експерт вважає, що мета таких обстрілів — тримати мешканців у постійній напрузі, адже саме в столиці розташовані ключові структури ухвалення рішень. Частота атак може зростати ближче до осені.

Окремо Романенко звертає увагу на підготовку Росії до ударів по енергетичних об'єктах Києва. Ворог уже проводить розвідку, тож із настанням холодів атаки можуть посилитися. Водночас експерт нагадує, що влітку суттєвих відключень світла вдалося уникнути, і закликає не панікувати, а готуватися до можливих випробувань.

Говорячи про протидію, експерт наголошує на важливості ударів по підприємствах, що виробляють балістику, та місцях її зберігання. Він також покладає надії на власні розробки, зокрема комплекс «Сапсан» із дальністю 500 кілометрів, та американські ракети ERAM для F-16, які можуть знизити загрозу. Для цього потрібні дозволи США на використання цих ракет із літаків, переданих європейськими партнерами, та доступ до розвідувальних даних у реальному часі.