Чому Захід зволікає з Patriot: Україна стикнулася з критичним дефіцитом ППО

На тлі дефіциту засобів ППО російські війська суттєво посилили ракетні атаки на українські міста та енергетичну інфраструктуру. Водночас західні держави не поспішають передавати Києву нові ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot. Як наслідок, Україна опинилася в найскладнішій ситуації із забезпеченням протиповітряної оборони за весь період повномасштабного вторгнення.

За словами президента Володимира Зеленського, у 2026 році постачання ракет для систем ППО від союзників скоротилося приблизно втричі порівняно з минулим роком. Український лідер наголошує, що проблема не у відсутності озброєння, а в браку політичної волі партнерів. Раніше саме його дипломатична активність допомогла отримати комплекси Patriot, але тепер заклики не дають аналогічного результату.

Країни Заходу дедалі неохочіше погоджуються передавати ракети-перехоплювачі через побоювання залишитися без достатніх резервів для власної оборони. Ситуацію ускладнює загострення міжнародної безпекової ситуації та нові конфлікти в різних регіонах світу. Окрім того, темпи виробництва балістики на російських підприємствах перевищують темпи випуску перехоплювачів PAC-3 для Patriot.

Останні масовані атаки показали, що українським силам ППО дедалі важче відбивати удари. Під час одного з нещодавніх обстрілів вдалося знешкодити лише невелику частину випущених РФ ракет. Це має трагічні наслідки для цивільного населення: під час двох масштабних обстрілів кількість загиблих серед мирних жителів сягнула десятків.

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв зазначає, що нинішній стан протиракетної оборони є найкритичнішим за весь період вторгнення. Проблема нестачі засобів ППО існувала й раніше, але тоді масштаби балістичних ударів були значно меншими.

Україна не припиняє перемовин щодо прискорення постачання комплексів Patriot і боєприпасів. Питання зміцнення ППО Зеленський порушував під час переговорів із президентом Фінляндії Александром Стуббом та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Паралельно Київ опрацьовує альтернативні варіанти: придбання озброєння у США за європейські кошти, розгортання ліцензійного виробництва та розвиток власних рішень у сфері протиракетної оборони.

Однак жодна з цих ініціатив не здатна швидко змінити ситуацію. Додаткові ракети та системи ППО необхідні вже зараз, особливо напередодні опалювального сезону, коли РФ може відновити масштабні атаки на критичну інфраструктуру. За даними ООН, у першому півріччі 2026 року кількість загиблих цивільних в Україні помітно зросла порівняно з попередніми роками.