Вітамін D, йод, залізо: чого може бракувати українцям і як це виправити
В Україні бракує масштабних досліджень харчування населення, але окремі дані вказують на поширені проблеми з вітаміном D, йодом, залізом та іншими мікронутрієнтами. Розповідаємо, що відомо і де шукати ці речовини в раціоні.
Збалансоване харчування — це не лише білки, овочі чи калорії. Організму потрібні десятки вітамінів і мінералів у невеликих кількостях, але їхній тривалий дефіцит може впливати на нервову систему, імунітет, щитоподібну залозу, кістки, м’язи та кровотворення.
В Україні проблема мікронутрієнтів існує, однак скласти універсальний список «чого не вистачає всім» неможливо. Масштабних регулярних досліджень нутритивного статусу всього населення за всіма вітамінами та мінералами бракує, а результати окремих робіт суттєво відрізняються залежно від регіону, віку учасників, пори року та критеріїв дефіциту.
Найбільше переконливих даних — щодо вітаміну D. У 2024 році в журналі Global Epidemiology опублікували дослідження, яке охопило 11 462 людей (1530 дітей і 9932 дорослих) із Києва та області. Протягом 2021 року в учасників вимірювали рівень 25-гідроксивітаміну D у крові. Серед дорослих дефіцит виявили у 26%, ще 37% мали недостатній рівень. Інша робота, яка аналізувала дані 7418 людей віком 20–99 років за 2016–2022 роки, показала дефіцит у 19,5%, недостатність — у 27,3%, оптимальний рівень — у 41,6% учасників. Дослідники також помітили сезонність: найвищі показники — восени, найнижчі — навесні.
Щодо йоду, то він потрібен для синтезу гормонів щитоподібної залози, а під час вагітності — для розвитку нервової системи плода. Дослідження у північно-західних областях України фіксували дуже низьке споживання йоду та пов’язували його з поширеністю зоба, хоча ці дані вже застарілі. Простий практичний крок — замінити звичайну сіль на йодовану, не збільшуючи її кількість.
Залізо необхідне для утворення гемоглобіну, що переносить кисень. Його нестача може спричиняти анемію, слабкість і втому. Особливо уважними мають бути жінки репродуктивного віку та вагітні. Однак стверджувати про масовий дефіцит заліза в українців на підставі наявних даних не можна. Регіональні дослідження показують недостатнє надходження цинку та міді у жінок із промислових районів, але це не національна статистика. Для діагностики залізодефіциту одного аналізу гемоглобіну замало — потрібен феритин.
Селен бере участь в антиоксидантному захисті клітин і роботі щитоподібної залози. Попри рекламу добавок, наукові дані не підтверджують, що великі дози селену захищають від серцево-судинних хвороб чи раку. Принцип простий: дефіцит шкідливий, але більше не означає краще.
Кальцій потрібен для кісток, м’язів і нервової системи. Його джерела — не лише молочні продукти, а й риба з кістками, бобові, зелені овочі, горіхи. Проблема часто виникає через одноманітний раціон, а не через брак одного продукту. Самостійно приймати великі дози кальцію не варто — потреба залежить від віку, статі та стану здоров’я.
Найбільша проблема сучасного харчування — не відсутність «чарівної таблетки», а раціон із малою кількістю овочів, фруктів, бобових, цільнозернових, риби та горіхів. Науково обґрунтований підхід починається з харчування, а за симптомів чи факторів ризику — з консультації лікаря та відповідних аналізів.
