Детонація у Милі: як село пережило вибухи та чиї будинки постраждали

У селі Мила, що на Житомирській трасі під Києвом, досі відчувається запах гару. Чотири дні потому після удару «шахеда» по складу боєприпасів, який був замаскований під підприємство з фасування води, рятувальники та поліція продовжують працювати на місці. На землі подекуди лежать понівечені патрони та уламки, вулиці заставлені згорілими автівками, а житлові будинки, магазини й супермаркети зазнали руйнувань.

За даними поліції Київської області, загинули 38 людей, зокрема голова Дмитрівської ОТГ Тарас Дідич, який одним із перших прибув на місце удару. Вісім мешканців пансіонату для літніх «Добрий дім» досі вважаються зниклими безвісти. Місцева влада попередньо нарахувала 296 пошкоджених об'єктів: 225 приватних будинків і 14 багатоквартирних.

Мешканці діляться пережитим. Оксана, яка живе неподалік епіцентру, розповідає, що в момент удару вони з родиною купали дитину. «Ми були вдома, якраз купали дитину, готувалися вечеряти. Раптом почули вибух – прилетів „Шахед“ і впав туди», – каже жінка. Родина вискочила з будинку в чому була: дитина без взуття, з рушником на голові. Спочатку вони сиділи на автобусній зупинці, потім перебралися до підземного переходу, де чекали евакуації. Оксана зізнається: ніхто не знав, що в селі є склад боєприпасів.

80-річна Світлана провела день і ніч у погребі, бо надворі безперервно рвалися снаряди. «Той проміжок ми не могли перебігти – не було й пів хвилини. А під ранок наче стихало, а тоді знову гахкало і знову займалося. Було чути, як кричать люди. А сюди навіть швидка не могла заїхати», – згадує жінка. Її врятували рятувальники, коли син подзвонив і повідомив координати. Про склад Світлана каже: «Ми знали, що там воду пакують. Гадаю, всі так думали».

Валерія, яка мешкає біля траси, розповідає, що під час вибухів у них посипалися вікна, а стеля почала падати. Родина сховалася у ванній, потім перебралася в коридор, де перечекала найважчі прильоти. «Від вибухової хвилі з мене навіть резинка з волосся злетіла», – гірко всміхається жінка. Вона додає, що вибухи тривали навіть уранці 31 серпня.

Місцеві розповідають, що про справжнє призначення складу ніхто не знав. Власник сусіднього готелю «Цитадель», який вигорів дощенту, вважає, що боєприпаси на території підприємства з'явилися лише чотири-п'ять місяців тому. Офіційно за цією адресою зареєстроване ТОВ «Український логістичний сервіс», яке займалося фасуванням води. Єдиний знайдений документ – рішення Дмитрівської сільської ради від 28 квітня 2026 року, яким лише дозволили розробити детальний план території під логістичний центр. Відповідей на питання, хто дозволив зберігати боєприпаси впритул до житла, поки немає.

Це не перший подібний випадок на Київщині: місяцем раніше, 24 липня, три ракети влучили по стрільбищу в селі Капітанівка, що межує з Милою, під час нелегальної виставки безпілотників. Тоді загинули 11 людей. Тим часом у Милі тривають відновлювальні роботи, люди подають заяви на відшкодування, а рятувальники закликають нічого не піднімати із землі через ризик натрапити на вибухонебезпечні предмети.