У Києві нагадали, як діяти при запої та коли негайно телефонувати 103

Після тривалого вживання алкоголю важливо оцінити не лише самопочуття, а й ризик ускладнень при його припиненні. У Києві клініка МАА повідомляє про цілодобові звернення щодо допомоги після запою та пропонує два формати: виїзд нарколога додому і лікування у стаціонарі. Медична допомога починається з огляду та вибору умов лікування, а стабілізація стану стає початком подальшої роботи із залежністю.

Приводами звернутися до лікаря фахівці називають втрату контролю над кількістю алкоголю, невдалі спроби скоротити вживання та його продовження попри проблеми зі здоров'ям або в родині. Тривога, безсоння, тремор, пітливість і нудота після зменшення доз можуть бути проявами синдрому відміни. Втім, самі скарги не замінюють діагностики: лікар оцінює їх разом з історією вживання та загальним станом людини. За сформованої залежності різке припинення алкоголю без медичного супроводу може спричинити тяжку абстиненцію, серед небезпечних ускладнень — судоми та алкогольний делірій.

Є ситуації, коли телефонувати треба негайно. Втрата або сплутаність свідомості, судоми, порушення дихання, сильний біль у грудях, ознаки кровотечі, галюцинації з дезорієнтацією — привід викликати екстрену медичну допомогу за номером 103. У такому разі не варто чекати планового прийому чи приїзду приватного нарколога. Людину не слід залишати без нагляду, якщо це безпечно для тих, хто поруч, і потрібно виконувати вказівки диспетчера. Алкогольне отруєння не можна усунути кавою, холодним душем чи спробою «дати проспатися», а поєднання алкоголю зі снодійними чи заспокійливими додатково підвищує ризик пригнічення дихання.

Вибір між допомогою вдома і стаціонаром у МАА визначають, уточнюючи тривалість вживання, поточні симптоми, попередні епізоди судом або делірію, хронічні захворювання та ліки, які приймає людина. Телефонне звернення допомагає зібрати початкову інформацію, проте не замінює огляду. ВООЗ рекомендує стаціонарне ведення за ризику тяжкої абстиненції, серйозних фізичних або психічних розладів та недостатньої підтримки поза закладом. Допомогу без цілодобового перебування розглядають після оцінки ризиків і можливості належного спостереження, і кількість днів запою не є єдиною підставою для такого рішення.

Перший етап медичного виведення із запою — оцінка стану та спостереження за його змінами. За описом МАА, лікар перевіряє свідомість, дихання, пульс і артеріальний тиск, уточнює супутні захворювання. Обсяг подальших обстежень та лікування визначають за клінічними показаннями, а не однаковим набором процедур для всіх. Міжнародні рекомендації передбачають медикаментозне ведення синдрому відміни та профілактику ускладнень: ВООЗ називає бензодіазепіни препаратами першої лінії при алкогольній абстиненції, схему й тривалість визначає лікар. Окремо враховують потребу в тіаміні — вітаміні B1. Це не рекомендація для самостійного прийому препаратів.

Зневоднення, порушення електролітного балансу та недостатнє харчування також потребують оцінки й корекції. Інфузійна терапія застосовується за показаннями і не є універсальним способом лікування залежності: важливий не сам факт крапельниці, а обґрунтований план допомоги й контроль стану. Строки відновлення наперед не визначають — тривалість спостереження залежить від тяжкості симптомів, супутніх захворювань і реакції на лікування. Послаблення нудоти чи тривоги не означає автоматичного завершення небезпечного періоду, а рішення про продовження допомоги, госпіталізацію чи завершення гострого етапу ухвалюють за результатами повторної оцінки.

Ведення стану відміни не замінює лікування алкогольної залежності. Подальша допомога може включати медикаментозну підтримку, психотерапію та групи взаємодопомоги, а під час терапії людина працює з потягом, ситуаціями, що провокують вживання, і навичками подолання стресу. За інформацією МАА, після стабілізації доступна реабілітація від алкогольної залежності, на сайті описано індивідуальну та групову психотерапію, оцінку супутніх психічних розладів, роботу з родиною і подальший супровід. Ці напрями варто обговорювати як план продовження допомоги, а не як гарантію відсутності рецидиву.

Перед зверненням фахівці радять уточнити, коли людина востаннє вживала алкоголь, які симптоми спостерігаються зараз, чи були раніше судоми та які препарати вона приймає. Для планового звернення доцільно також запитати про вартість огляду й подальшого спостереження, склад тарифу та умови госпіталізації. Питання конфіденційності потрібно обговорити до початку лікування: відомості про звернення, діагноз і стан здоров'я захищені лікарською таємницею, а розголошення допускається лише на законних підставах. Це не тотожне обіцянці лікування без медичної документації, а участь родичів у медичному обговоренні має враховувати згоду пацієнта та вимоги законодавства. Матеріал має інформаційний характер і не замінює огляду лікаря.