Дрон Shahed у небі Молдови затримав виліт Зеленського до Осло
8 вересня повітряний простір Молдови тимчасово закрили через російський безпілотник, і літак Володимира Зеленського вилетів до Норвегії лише після того, як дрон зник із радарів.
За даними молдовського Міноборони, йшлося про безпілотник типу Shahed. Через нього країна тимчасово обмежила повітряний простір і затримала виліт літака президента України. Зрештою дрон упав у полі соняшників.
Посол Молдови у США Владислав Кульмінський припустив, що російський безпілотник міг залетіти в повітряний простір країни саме тоді, коли літак Зеленського перебував в аеропорту Кишинева. Водночас, за інформацією з Офісу президента, літак і дрон не перебували в повітрі одночасно: Україна стежила за безпілотником і чекала, поки він зникне з радарів, і лише після цього літак вилетів до Осло.
Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере розповів, що літак президента України мало не збив безпілотник під час зльоту з Молдови. Зеленський прилетів до Норвегії разом із дружиною 8 вересня, щоб узяти участь у похороні короля Гаральда та провести переговори з норвезьким прем'єром.
Також МЗС Молдови заявило, що Росія вночі проти 9 вересня навмисно атакувала пункт пропуску Тудора-Старокозаче на україно-молдовському кордоні. У Кишиневі відкинули заяви РФ про нібито перевезення через територію Молдови військових вантажів до України.
Тим часом Зеленський із першою леді Оленою перебуває з триденним візитом у Канаді — з 9 по 11 вересня. За цей час вони візьмуть участь у заходах у Калгарі, Торонто та Норт-Бей. Як повідомив офіс прем'єр-міністра Канади Марка Карні, програма візиту зосереджена на спільних пріоритетах двох країн, зокрема на поглибленні співпраці в обороні, економіці та енергетиці. Окремо йтиметься про людські втрати внаслідок російської агресії проти України.
Ще 6 вересня Зеленський повідомив, що їде до Норвегії та Канади обговорювати антибалістичне озброєння. За його словами, саме антибалістичні можливості залишаються слабким місцем України, і Київ прагне розробити власну систему. Під час візиту до Норвегії він розповів, що Україна та партнери домовилися про розподіл конкретних завдань між урядами й оборонними компаніями для реалізації антибалістичної програми Freyja. «Розраховуємо на перші практичні результати», — додав президент.
Про власну балістику говорить і український бізнес. На оборонній виставці MSPO 2026 у Польщі CEO компанії Fire Point Ірина Терех заявила, що в питанні термінів бойового застосування українських балістичних ракет FP-7 йдеться про тижні, а не місяці. За її словами, проєкт успішно пройшов два з трьох етапів випробування. «Тож ми очікуємо, що це стане операційним дуже скоро. Тобто ми говоримо про тижні, не місяці чи щось таке», — запевнила вона.
