Дружина командувача "Азову" Катерина Прокопенко: шлях від волонтерства до боротьби за полонених

Катерина Прокопенко народилася 1995 року в Києві. Здобула освіту в Київському університеті імені Бориса Грінченка за спеціальністю "Міжнародні відносини". До повномасштабного вторгнення встигла попрацювати в різних сферах: була гідом, консультантом, займалася SMM та відеомонтажем, створювала ілюстрації під псевдонімом "Коза рогата" і долучалася до волонтерства.

Із Денисом Прокопенком вона познайомилася 2015 року в мережі. Через кілька років він зробив їй пропозицію під час відпочинку в Норвегії, а 2019 року пара одружилася.

Коли бійці "Азову", серед яких був і Денис Прокопенко, опинилися в оточенні на "Азовсталі", Катерина разом з іншими дружинами захисників Маріуполя почала публічно закликати українську владу та міжнародну спільноту врятувати військових. Зокрема, вона вирушила до Ватикану, де разом з іншими близькими захисників зустрілася з Папою Римським. Українці просили понтифіка допомогти організувати екстракцію військових із Маріуполя.

Після того як бійці потрапили в російський полон, 1 червня 2022 року Катерина заснувала громадську організацію "Асоціація сімей захисників Азовсталі". Вона займається правозахисною діяльністю та домагається звільнення українських військових, які досі перебувають у полоні.

У вересні 2022 року в Україну повернулися 215 полонених захисників Маріуполя, серед яких 188 військовослужбовців "Азову". Серед звільнених був і Денис Прокопенко. Його, Святослава Паламара, Сергія Волинського та інших захисників обміняли на проросійського екснардепа Віктора Медведчука.

Після повернення чоловіка Катерина не припинила громадську діяльність. 2024 року разом з іншими представниками асоціації вона взяла участь у круглому столі у Великій Британії, де обговорювалося питання звільнення українських військовополонених. Під час візиту вона також зустрілася з колишнім прем'єр-міністром Борисом Джонсоном.

На своїй сторінці у Facebook Катерина публікує новини, пов'язані із захисниками "Азову", розповідає про акції на підтримку полонених і ділиться моментами з особистого життя. На рідкісних кадрах вона з чоловіком.

Історія Катерини Прокопенко — це приклад того, як родини військових беруть на себе відповідальність за тих, хто опинився за ґратами. Її діяльність нагадує, що боротьба за звільнення полонених триває і потребує уваги як в Україні, так і за кордоном.