У Києві бібліотеки об'єднують в єдину електронну систему: що це означає для читачів

У Києві стартував пілотний проєкт «Єдина електронна бібліотека». Його мета — створити спільне інформаційне середовище для всіх публічних бібліотек міста, щоб спростити роботу бібліотекарям і зробити послуги зручнішими для читачів. Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації.

Наразі до системи підключені три дитячі книгозбірні: Центральна бібліотека імені Т. Г. Шевченка для дітей, а також бібліотеки № 2 і № 119 для дітей Деснянського району. Читацький квиток, оформлений в одній із них, уже діє в усіх трьох. Підключення інших дитячих бібліотек столиці триває.

За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, у перспективі містяни зможуть мати один читацький квиток на всі бібліотеки міста, бачити наявні книжки онлайн і бронювати потрібні видання. Директорка департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Вікторія Іцкович розповіла, що наступним етапом стане інтеграція системи з «Київ Цифровий» та Порталом послуг Києва. Згодом користувачі отримають особистий читацький кабінет, єдиний електронний каталог і можливість бронювати книжки онлайн.

Директор департаменту культури КМДА Сергій Анжияк пояснив, що дотепер бібліотеки користувалися інформаційними продуктами, які фактично не оновлювалися з 2014 року, і значна частина цього програмного забезпечення мала російське походження. Тому в місті вирішили створити власну муніципальну систему, яка відповідатиме сучасним потребам. «Для нас було принципово важливо створити власну муніципальну систему, яка відповідатиме сучасним потребам київських бібліотек і користувачів», — зазначив він.

Тестування на дитячих бібліотеках, за словами Анжияка, дасть змогу перевірити всі процеси на практиці, допрацювати функціонал і потім поширити систему на всю мережу публічних бібліотек Києва. Серед переваг — спрощення щоденної роботи бібліотекарів, автоматизація процесів і можливість вести консолідовану статистику: відстежувати динаміку видачі книжок та активність користувачів.

Президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй зауважила, що у жодному з офіційних повідомлень КМДА не назвала конкретне програмне рішення, на основі якого будують систему. Втім, за її словами, це хороша система open source нового покоління, яку розробники допрацьовують. Вона також звернула увагу, що назва «електронна бібліотека» зазвичай означає повнотекстову базу даних, тоді як у Києві впроваджують єдину платформу бібліотечних сервісів.

Бруй зазначила, що головна складність під час переходу на нову систему — коректне перенесення накопичених даних із попередніх систем. «Коли ж йдеться про перехід багатьох бібліотек, які до цього працювали в різних АБІС, на одну, то завдання із перенесення даних без втрати ускладнюється в рази», — пояснила вона. Окремим викликом експертка назвала захист персональних даних читачів і чітке розмежування прав доступу для бібліотекарів.

Бруй наголосила, що подібні міські ініціативи не скасовують потреби в загальнонаціональних рішеннях. Держава, на її думку, має забезпечити створення Національної системи централізованої каталогізації, переведення національних і державних бібліотек на єдину платформу, формування зведеного каталогу провідних бібліотек та реалізацію Програми інформатизації бібліотек. Водночас вона застерегла від об'єднання всіх бібліотек в одну систему з огляду на масштаб країни, натомість запропонувала мати зведені каталоги на рівні областей і міст.

Експертка також розкритикувала ідею розробляти власне програмне забезпечення з нуля: «У жодному випадку, не варто розробляти власне ПЗ з нуля. Це не буде ні швидко, ні дешево. Для мене розроблення ПЗ з нуля за державні гроші – це їхнє нецільове використання».