Фотограф Єфрем Лукацький розповів, як знімав удари по АЗС у Києві 11 вересня

Того ранку Єфрем Лукацький вирушив на Троєщину, аби зафіксувати наслідки нічного удару по житловому будинку. Дорогою він почув вибух: за чотириста метрів від нього, просто над дорогою, здійнявся дим — безпілотник влучив у заправку «Укрнафти». «Я натиснув на газ. За хвилину був там», — згадує фотограф.

На місці він побачив людей, які бігали територією, тоді як працівників заправки не було. Перед ударом співробітниця почула сигнал повітряної тривоги, зупинила роботу й зачинила АЗС, тож у момент влучання на території нікого не залишилося.

Щойно Лукацький почав знімати, надійшло нове повідомлення про дрон поруч. Кілька хвилин він чекав, намагаючись зрозуміти, де той перебуває і куди рухається. Невдовзі знову побачив дим — цього разу над іншою заправкою, на Почайні. До наступного місця удару фотограф доїхав приблизно за п'ять хвилин. За триста метрів від заправки він помітив автомобіль із розбитим лобовим склом: уламок пройшов крізь скло й влучив пасажиру в груди. Чоловік був живий, швидка приїхала за кілька хвилин і забрала його до лікарні.

«І тоді я зрозумів: атака не закінчилася. Вона просто переміщувалася містом. Я ще не встигав закінчити знімати наслідки одного удару, як уже бачив наступний стовп диму», — ділиться враженнями фотограф. За його словами, у такі моменти він перестає думати про кількість кадрів і просто їде туди, де стався наступний удар.

Згодом глава «Укрнафти» повідомив, що вранці 11 вересня російські війська вдарили по двох АЗС компанії в Києві, причому одну із заправок атакували двічі.

Для мешканців столиці цей ранок став черговим нагадуванням про те, як швидко безпека може залежати від дрібниць: зачинених дверей заправки, вчасно почутої тривоги, кількох хвилин, за які поруч опиняється швидка. Лукацький своїми кадрами показав, що удари не були одноразовими — вони переміщувалися містом, і саме від готовності людей поруч залежало, чи вдасться уникнути найгіршого.