Удари по РФ, санкції ЄС і дипломатія: головне за 21 вересня

Президент Володимир Зеленський повідомив, що на Генеральній асамблеї ООН порушить питання про те, як спільними зусиллями дійти до миру. За його словами, це головне завдання, яким мають перейматися всі лідери. Напередодні, 20 вересня, глава держави провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, і вони домовилися про зустріч у Нью-Йорку. В Офісі Президента зазначають, що на цій зустрічі йтиметься, зокрема, про візит спецпосланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера й про інші дипломатичні кроки для припинення війни.

Сам Дональд Трамп заявив, що Росія втратила контроль над своєю нафтопереробною галуззю, і закликав Москву припинити «нескінченну війну» з Україною. «Цю безглузду й нескінченну війну з Україною необхідно припинити. Весь світ страждає, оскільки щомісяця гине 25 тисяч людей, переважно солдатів. Яка ганьба!» — написав він. Володимир Зеленський своєю чергою підтвердив готовність Києва до деескалації та мирного врегулювання, якщо таке саме прагнення буде в Москви.

У Брюсселі Комітет постійних представників ЄС провів дві зустрічі щодо продовження санкцій за порушення територіальної цілісності та суверенітету України терміном на 36 місяців, але рішення сподіваються ухвалити пізніше цього ж дня. Держави ЄС попередньо домовилися вилучити з санкційного списку російських олігархів Алішера Усманова й Михаїла Фрідмана. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав такий крок неправильним сигналом для Москви й наголосив, що тиск, навпаки, потрібно посилювати. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль вважає, що «Росію потрібно змусити усвідомити, що настав час ступити на шлях серйозних переговорів. На цьому шляху ми хочемо посилити Україну, щоб за міжнародної підтримки вона була стійкою і сильною в довгостроковій перспективі».

На фронті та в тилу головною темою залишаються удари по російській нафтопереробці. За даними Генштабу, станом на 21 вересня після ураження Московського НПЗ українські сили вивели з ладу понад 45% потужностей російської нафтопереробки. Сили оборони також уразили РЛС «Каста», пункт управління БПЛА на Донеччині та живу силу противника в районі Старого Хутора Бєлгородської області РФ, а на Гуляйпільському напрямку зруйнували мости в районі Пологів, які використовувалися для переміщення особового складу, техніки та боєприпасів. Пілоти підрозділу Signum на Лиманському напрямку завдали ударів по російській піхоті, частина якої рухалася на мотоциклах. Сили ППО знешкодили «Бандероль» та 147 зі 172 ворожих безпілотників.

Російські атаки минулої доби принесли нові втрати й руйнування. Вранці окупанти вдарили по Лозівській громаді: загинула жінка, 13-річний хлопчик зазнав тяжких опіків. У громаді 22 вересня оголосили днем жалоби. На Херсонщині троє людей поранені, пошкоджені приватні та багатоквартирні будинки, церква, лікарня, адмінбудівля, службовий, вантажний та легковий автотранспорт. Через російські удари виникли нові знеструмлення у Херсонській, Харківській та Донецькій областях. У Боярці на Київщині зруйновано основні виробничі та складські площі підприємства, яке виробляло вентиляційне обладнання Vents; у Звягельському районі на Житомирщині атаковано дві АЗС; у Сумах пошкоджено корпуси Сумського державного університету.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що протягом останньої доби росіяни атакували житлові будинки, соціальну інфраструктуру та цивільні підприємства в десяти областях. Уряд виділив 150 мільйонів гривень на відновлення будинків у Запоріжжі. Через атаки РФ пошкоджено вже 533 локомотиви, і «Укрзалізниця» домовилася про грантове фінансування у 100 млн доларів у межах проєкту RELINC на закупівлю вживаних локомотивів. Пошкоджений російським ударом корпус №3 Запорізького національного університету є об’єктом культурної спадщини, і через пряме влучання значна його частина вигоріла.

На міжнародній арені також підписали важливі домовленості. Група «Нафтогаз» і польська компанія ORLEN уклали два меморандуми про посилення енергобезпеки України та диверсифікацію маршрутів постачання енергоресурсів. Україна та Румунія підписали меморандум про співпрацю у розбудові спільного державного кордону для підтримки транзиту українських товарів. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький зазначив, що Україна поступово нарощує експорт аграрної продукції альтернативними логістичними шляхами. МЗС України наголосило, що російські «вибори» на тимчасово окупованих територіях є незаконними й нікчемними, і закликало світ не визнавати їх та посилити тиск на Росію.

У Вінницькій та Миколаївській областях змінили час комендантської години — тепер вона діятиме з 01:00 до 05:00. Тим часом ексгенпрокурор Руслан Кравченко, чиє закордонне відрядження завершилося 18 вересня, 21 вересня на роботу не повернувся. ВАКС визнав винуватим колишнього першого заступника директора «Украероруху» у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки, і стягнув з нього 70 млн грн на користь підприємства. Водій посадовця Офісу генпрокурора Сергія Кропиви Сергій Куций, підозрюваний у справі «Карфаген», вніс 3 млн грн застави й вийшов із СІЗО.

У світі теж вирували події. Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас запропонувала санкції проти осіб, причетних до організації виборів до російської Держдуми на окупованих територіях України. Туреччина передала Україні та Росії пропозиції щодо припинення бойових дій і атак у Чорному морі. У Німеччині Християнсько-демократичний союз зазнав історичного провалу на земельних виборах, зокрема вперше не потрапив до ландтагу в Мекленбурзі — Передній Померанії, де перше місце посіла «Альтернатива для Німеччини» з 38,2% голосів. Канцлер Фрідріх Мерц заявив про необхідність змін у партії. Спікер АдН у Бундестазі Маркус Фронмаєр обговорював у Росії з керівництвом «Газпрому» можливість відновлення постачання газу.

Голова КНР Сі Цзіньпін відвідає США з державним візитом 23–25 вересня. За результатами опрацювання 96,9% виборчих протоколів, керівна партія «Єдина Росія» отримала 57,83% голосів на виборах до Держдуми РФ. Речник Кремля Пєсков заявив, що підписання президентом США закону про санкції проти РФ не сприяє ані «реанімації двосторонніх відносин», ані мирному врегулюванню в Україні. Росія з серпня значно скоротила використання балістичних ракет і частіше атакує Україну реактивними дронами, що може свідчити про накопичення ракет для зимових ударів по енергетиці.