Київські лікарі врятували 9-річного хлопчика після інсульту: історія відновлення

У київській лікарні «Охматдит» фахівці провели низку високотехнологічних операцій та тривалу реабілітацію 9-річному Дмитрику. У хлопчика раптово стався крововилив у мозок, що призвело до втрати рухових функцій та мовлення. Завдяки злагодженій роботі медиків і сучасним методикам дитина за декілька місяців відновилася.

Усе почалося з того, що Дмитрик відпочивав із родиною на Київщині. Раптом йому стало зле: відібрало ліву половину тіла, порушилося мовлення. Бригада швидкої доправила хлопчика до місцевої лікарні, де МРТ показало гостре порушення мозкового кровообігу та велику внутрішньомозкову гематому. У критичному стані дитину терміново перевезли до «Охматдиту».

Під час додаткової діагностики лікарі виявили судинну мальформацію головного мозку, яка й спричинила крововилив. Хлопчика поклали в реанімацію та встановили датчик для контролю внутрішньочерепного тиску. Однак на сьому добу тиск почав стрімко зростати, тож нейрохірурги екстрено провели трепанацію черепа. Видалений фрагмент кістки зберегли у кріобанку лікарні.

Після стабілізації стану до порятунку долучилися фахівці відділення інтервенційної радіології та Інституту нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова. Вони виконали ендоваскулярну емболізацію — безрозрізну операцію, під час якої через судину в ділянці стегнової артерії мікрокатетер провели до мальформації в мозку та заповнили її спеціальною речовиною, перекривши патологічний кровотік. Необхідні витратні матеріали, які не входять до пакета НСЗУ, придбали завдяки Дитячому Благодійному Фонду «Good DoNations» та його амбасадору Євгену Галичу, який оплатив їх власним коштом.

Коли набряк спав, нейрохірурги повернули хлопчику його власну кістку з кріобанку — провели краніопластику, уникнувши штучних імплантів. Далі розпочався тривалий процес відновлення за участю фахівців із фізичної та реабілітаційної медицини. Дмитрик наново вчився ковтати, жувати та контролювати м’язи. Трохи більше ніж через три місяці після госпіталізації дитина вже самостійно ходить, посміхається, впевнено розмовляє та продовжує курси реабілітації.