«Україна» на Хрещатику: 65 років символу Києва та його нове життя

У Європі небагато готелів, які стали справжніми символами своїх країн. Серед них — київська «Україна», паризький «Ріц», віденський «Захер», лондонський «Савой» та будапештський «Ґрешем Палас». Цьогоріч один із цих знакових об’єктів святкує ювілей.

Готель «Україна» відкрився у 1961 році на Хрещатицькому пагорбі. До Другої світової війни на цьому місці стояв прибутковий будинок, зведений на замовлення київського підрядника Льва Гінзбурга. Будівлю зруйнували під час війни, а в повоєнному конкурсі на відбудову Хрещатика вирішили спорудити тут нову висотну домінанту заввишки 66 метрів. Над проєктом працювали архітектори Анатолій Добровольський, Авраам Мілецький, Борис Приймак та інші. Спочатку планували стрункішу вежу, але через тогочасну політику боротьби з «архітектурними надмірностями» задум скоригували, і башта отримала свій нинішній силует.

Своє друге дихання готель отримав у 2024 році, коли його через державний аукціон придбав український бізнесмен Максим Кріппа. Він наголошує, що для нього це більше, ніж комерційний актив: «Це один із символів Києва, знакове місце для всієї країни. Він має для мене й особисте значення, адже саме поруч із ним минуло моє дитинство». За словами власника, готель потребував комплексного оновлення — від інженерних систем до номерного фонду. Планується зберегти історичну цінність будівлі та поєднати її із сучасними міжнародними стандартами гостинності, щоб після модернізації «Україна» стала флагманом української індустрії.

Сьогодні готель стоїть над Майданом Незалежності, і з його терас відкривається один із найкращих панорамних краєвидів на Дніпро та історичний центр Києва. Його силует давно став упізнаваним символом міста — нарівні з Софійською дзвіницею чи монументом Батьківщини-матері.

Інші легендарні готелі Європи також мають цікаву історію. Паризький «Ріц» відкрив у 1898 році швейцарець Сезар Ріц, який разом із шеф-кухарем Оґюстом Ескоф'є встановив нові стандарти індустрії: першим у світі забезпечив електрикою кожен поверх і оснастив номери приватними ванними кімнатами. Віденський «Захер» заснував у 1876 році Едуард Захер, син творця знаменитого торта, а готель пережив обидві світові війни, залишившись неушкодженим під час бомбардувань. Лондонський «Савой» відчинив двері 1889 року і став першим у Британії готелем з електричним освітленням та ліфтами, а ще привчив британців вечеряти поза домом. Будапештський «Ґрешем Палас» звели 1906 року як офісну будівлю страхової компанії, а готель у ньому відкрили лише у 2004-му після реконструкції.

Ювілей київської «України» — привід згадати, як архітектура формує обличчя міст і залишається частиною їхньої ідентичності. Для Києва цей готель — не просто місце для ночівлі, а жива пам’ять про епоху та новий етап розвитку.