Індія пояснила, чому не відмовиться від російської нафти

·348 слівредакція
Індія пояснила, чому не відмовиться від російської нафти

Міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар під час візиту до Києва заявив, що відмова від російської нафти не припинить війну в Україні. За його словами, Нью-Делі купує енергоносії передусім для забезпечення потреб 1,4 мільярда громадян.

Глава індійського МЗС Субраманьям Джайшанкар на брифінгу в Києві пояснив позицію своєї країни щодо закупівель російської нафти. Він наголосив, що санкції та торговельні обмеження не здатні зупинити бойові дії, адже причини конфлікту лежать в іншій площині.

«Війна може завершитися лише через дипломатію та переговори», — зазначив міністр. Він додав, що Індія поважає позицію України, але залишає за собою право мати власну думку. Основним аргументом Нью-Делі залишається енергетична безпека: російські ресурси потрібні для забезпечення електрикою та теплом 1,4 мільярда індійців.

Індія разом із Китаєм суттєво наростила закупівлі російської сировини на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Ризики блокування судноплавства в Ормузькій протоці змусили обидві країни закуповувати нафту наперед. Зокрема, компанія Bharat Petroleum Corp збільшила переробку російської нафти у квітні–червні, а трейдери вже не дають на неї значних знижок, як раніше.

Водночас індійські нафтопереробні заводи зіткнулися з новими труднощами: через удари України по російській нафтовій інфраструктурі порушені експортні постачання з портів РФ. Це створює для Нью-Делі складний вибір між енергетичною безпекою та тиском міжнародних партнерів, які закликають скорочувати торгівлю з Москвою.

Раніше прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді під час зустрічі з Володимиром Путіним на саміті Шанхайської організації співробітництва у Киргизстані закликав завершити війну, назвавши перехід від «нескінченної війни» до миру необхідним для добробуту людства. Також Індія висловлювала невдоволення через удар по суховантажу з індійськими громадянами на борту.

Таким чином, Нью-Делі продовжує балансувати між власними енергетичними потребами, безпековими ризиками та міжнародним тиском, наполягаючи на тому, що вирішення конфлікту можливе лише дипломатичним шляхом.

Читайте також