Ірландський журналіст: Путін боїться за своє становище через удари України

Ірландський журналіст і документаліст Кейлін Робертсон, який нещодавно повернувся з Краматорська до Києва, розповів про настрої в українській столиці та мотиви російської влади. Він зауважив, що Путін виглядає розгубленим і напруженим, зокрема під час зустрічі з індійським прем'єром Нарендрою Моді, який фактично закликав його припинити війну.

За словами Робертсона, протягом 25 років Путін ретельно вибудовував імідж серйозного державного діяча, але тепер змушений визнати, що перебуває в небезпеці. Журналіст пов'язує це з тиском українських ударів, що стискає коло навколо диктатора. Він також нагадав заяву Путіна про те, що без «перемоги на Донбасі» його можуть «повісити», що свідчить про його страх перед власним оточенням.

Окремо Робертсон зупинився на ситуації в Києві, де повітряні тривоги лунають майже щогодини, а ракети й дрони атакують місто безперервно. Він порівняв столицю з прифронтовим Краматорськом, наголосивши, що різниця між цими містами майже зникла. Найбільше занепокоєння викликає те, що люди починають сприймати постійний терор як «нову норму».

«Коли українці щоранку прокидаються після таких атак, але продовжують жити, працювати або займатися тим, що люблять, це стійкість. Але коли решта світу живе так, ніби нічого не відбувається, це вже не стійкість, а прийняття тероризму. Це зовсім різні речі», — підкреслив документаліст.

Він зазначив, що Росія свідомо розраховує на втому та звикання до атак, намагаючись зробити терор буденністю. Робертсон наголосив, що удари по цивільних, як-от загибель сімох залізничників, не можна порівнювати з українськими атаками на склади, що фінансують війну. На його думку, російські погрози, зокрема ядерні, варто ігнорувати, а представників російської влади — повністю ізолювати на міжнародній арені.

Підсумовуючи, журналіст наголосив: єдина мова, яку розуміє російська влада, — це її власні злочини, і слухати заяви про мирні угоди — марна трата часу. Він закликав не звикати до щоденного насильства, адже це грає на руку агресору.