317 років без Івана Мазепи: гетьман, меценат і символ української самостійності

Іван Мазепа очолював козацьку державу на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні. Він мав титул князя Священної Римської імперії, але цим його статус не обмежувався. Після десятиліть Руїни йому вдалося знову зібрати під своєю булавою Лівобережжя та значну частину Правобережної України. Саме тому збереглася відома фраза: «Від Богдана до Івана не було гетьмана».

Пам'ять про Мазепу — це не лише політика. Він був одним із найбільших меценатів свого часу: підтримував Києво-Могилянську академію, фінансував освіту, книгодрукування, будівництво та відновлення храмів. За його кошти в академії звели кам'яний навчальний корпус, який і сьогодні називають Мазепиним.

Політичний вибір гетьмана мав надзвичайно високу ціну. Після переходу на бік Карла XII московське військо знищило гетьманську столицю Батурин. Москва оголосила Мазепу зрадником і наклала на нього анафему. Його ім'я намагалися зробити синонімом зради, а слово «мазепинець» надовго стало тавром для прихильників української самостійності.

Попри це, Мазепа став символом прагнення українців до власної держави. Після його смерті справу продовжив Пилип Орлик. Згодом в українському національному русі поряд із «мазепинцями» з'явилися «петлюрівці» та «бандерівці». Змінювалися століття й прізвища, але не змінювалося бажання українців самим визначати майбутнє своєї країни.

У 1991 році Україна відновила незалежність. А у 2018 році представник Вселенського патріархату заявив, що Константинополь ніколи не визнавав анафему Мазепі, адже її наклали з політичних, а не церковних мотивів.

Минуло 317 років. Московська влада знову називає українців, які відстоюють свою незалежність, зрадниками та ворогами. А Україна знову бореться за право самостійно визначати власне майбутнє. Тож згадаймо сьогодні Івана Мазепу — і всіх, хто протягом століть боровся за незалежну Україну.