Каштани в Києві масово гинуть: місто шукає заміну символу

Щоліта кияни спостерігають одну й ту саму картину: зелене листя каштанів раптово вкривається іржавими плямами та опадає. Личинки каштанової молі виїдають листову пластину зсередини, позбавляючи рослину поживних речовин, а спека лише пришвидшує цей процес.

«Міль поступово виїдає листя, і через певний час воно втрачає свої властивості та починає сохнути. Велика спека теж може впливати на стан дерев, але в більшості те, що ми бачимо по Києву, — це все ж таки дія мінуючої молі», — пояснив перший заступник голови Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба.

Врятувати дерева в масштабах усього міста практично неможливо. Санітарні правила забороняють зовнішню хімічну обробку на вулицях, а ефективна вакцинація коштує близько 50 євро за дозу, що потребує величезних витрат із бюджету. Тому комунальники зосередилися на заміні уражених насаджень.

Каштани, як зазначають експерти, не є рідними для столиці — аборигенними деревами тут вважаються клени та дуби. Натомість озеленювачі пропонують висаджувати платани, які вже чудово прижилися на Голосіївському проспекті та виросли до 10 метрів. Ці дерева-довгожителі можуть сягати 50 метрів у висоту й рости понад дві тисячі років. На центральних вулицях, де корінню заважають бетон і протиожеледна сіль, фахівці радять використовувати посухостійкі рослини в кадках з автоматичним поливом.

Попри це, «Київзеленбуд» продовжує боротьбу за вцілілі каштани: на гілках розвішують екологічні феромонні пастки. Метод потребує системної роботи протягом кількох сезонів, але накопичувальний ефект уже дозволив знизити чисельність шкідника в окремих районах міста.

Для киян це означає, що звичний зелений образ міста поступово змінюватиметься. Каштани, які десятиліттями вважалися символом столиці, відходитимуть у минуле, поступаючись місцем більш витривалим породам. Чи стануть платани новим обличчям Києва — покаже час, але вже зараз місто готується до цих змін.