Коаліція охочих у Києві: від обіцянок до спільних заводів і нових викликів

У День Незалежності, 24 серпня, Київ приймав перше очне засідання «Коаліції охочих» — об'єднання 37 країн, які підтримують Україну. У гібридному форматі до столиці прибули або долучилися дистанційно представники 30 держав. Головною темою стало перетворення України з країни, яка отримує готову зброю, на повноцінного учасника європейського оборонного виробництва.

Співголовами зустрічі виступили президент України Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем, який приїхав особисто, а також президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц — вони були на зв'язку дистанційно.

Найбільш резонансною новиною став дозвіл британського концерну MBDA розсекретити технічну документацію на авіаційні крилаті ракети SCALP/Storm Shadow. Аналогічний дозвіл надала й Франція. Це означає, що Україна зможе розгорнути власні складальні лінії цих ракет на підземних або розосереджених потужностях вітчизняного ОПК. Лондон і Париж свідомо йдуть на такий крок, розуміючи, що їхні власні склади не безмежні, а інтеграція України у виробничі ланцюги знімає політичні ризики.

Окрім того, Емманюель Макрон анонсував пришвидшення роботи антибалістичної коаліції Freyja. Це проєкт української компанії Fire Point із європейськими партнерами, мета якого — створити ракету-перехоплювач вартістю менше 1 млн євро, що в кілька разів дешевше за американські аналоги до Patriot.

Країни Північної Європи та Балтії, які напередодні провели окремий саміт у Києві, також звітували про конкретні домовленості. Норвегія підтвердила зобов'язання виділити $9,2 млрд на 2027 рік і підписала угоду про спільне проєктування безпілотників. Фінляндія уклала три меморандуми: про виробництво ударних БПЛА, морських безекіпажних комплексів і наземних роботизованих платформ. Швеція готує інтеграцію винищувачів Gripen C/D з 2027 року та новітніх Gripen E у 2029–2030 роках. Данія продовжить фінансувати виробництво українських САУ «Богдана», а Латвія візьме на реабілітацію чергову групу поранених військових.

Водночас українське керівництво озвучило критичні потреби. Володимир Зеленський зазначив, що на зиму потрібно щонайменше 300 ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Частина боєприпасів уже надійшла, також партнери підтвердили передачу систем Crotale та ракет AIM для F-16 і NASAMS. Але головною проблемою залишається фінансування: загальний дефіцит коштів на 2026 рік становить $27 млрд. Близько $20 млрд із них — це грошове забезпечення військовослужбовців, ще $8–10 млрд потрібні на контрактацію майна, пального та боєприпасів на перший квартал 2027 року.

Єврокомісія анонсувала кредитний транш на 6,1 млрд євро, які підуть на закупівлю ППО, радарів і 155-мм снарядів. Норвегія підтвердила виділення $9,2 млрд на 2027 рік. Проте, за оцінками учасників, ці кошти повністю не закривають діру.

Наступна зустріч коаліції запланована на вересень. Саме вона покаже, наскільки швидко анонсовані проєкти перетворяться на реальні ракети та закриті фінансові потреби. Зима, як зазначають учасники, не пробачає зволікань.