Кремль готується до ескалації: удари по Києву та розмови про ядерну зброю

Російське керівництво вважає, що дипломатичний шлях вичерпано, тому робить ставку на подальше посилення ударів. За даними трьох неназваних джерел, близьких до Кремля, Москва планує збільшити кількість балістичних атак на Київ, зокрема на центральні райони міста, а також на об'єкти інфраструктури в інших обласних центрах.

Співрозмовники зазначають, що всі переговорні механізми фактично припинили роботу, і сторони повернулися до вихідної точки. При цьому в Кремлі не збираються зупиняти війну через економічний тиск санкцій чи українські атаки на російські нафтопереробні заводи та логістичні мережі. Москва дедалі частіше сприймає удари України як напади з боку НАТО, оскільки альянс постачає Києву зброю та розвіддані.

Минулими вихідними Володимир Путін уже попередив про відповідь, сказавши, що Україна «відкрила скриньку Пандори» і що удари будуть спрямовані на найвразливіші сектори економіки.

Спроби США припинити війну поки що не дали результату. Переговори зайшли в глухий кут, зокрема через те, що Вашингтон зосередився на конфлікті з Іраном. Кремль також не влаштовують домовленості, досягнуті на серпневому саміті Путіна і Трампа на Алясці. Для продовження діалогу США мали б тиснути на Україну, щоб вона віддала регіони, які Росія включила до своєї конституції, але Київ послідовно відкидає цю вимогу.

Держсекретар США Марко Рубіо у червні заявив, що Вашингтон не поділяє позицію Москви: «Якби було досягнуто угоди, війна б закінчилася». Після липневих переговорів із Сергієм Лавровим він наголосив на потребі «нових концепцій». Директор ЦРУ Джон Реткліфф 25 серпня відвідав Москву, але деталі розмови не розголошуються. Очікується, що американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер після восьмимісячної перерви поїдуть до Москви та вперше до Києва, проте дати візитів поки не оголошені.

За відсутності дипломатичних здобутків Москва бачить мало альтернатив подальшій ескалації, хоча сподівається, що Кушнер і Віткофф привезуть нові пропозиції. Шанси на прорив, за словами джерел, дуже низькі. Кремль вважає, що вже пішов на поступки, зокрема під час саміту в Анкоріджі, і кожна з них послабила позиції Росії.

Останніми місяцями обидві сторони активізували повітряні атаки. Україна б'є по російських нафтопереробних заводах, що спричинило дефіцит палива, а також по складах Wildberries та Ozon, завдаючи збитків на мільярди доларів. Крім того, тривають удари по торговельних суднах і портах у Чорному морі, що загрожує світовим поставкам зерна — на дві країни припадає понад чверть експорту пшениці.

Щодо ядерної загрози, то серед російських чиновників дедалі частіше лунають розмови про можливість застосування тактичної ядерної зброї як крайнього заходу. Однак експерти вважають такий ризик низьким. Олександр Габуєв із берлінського Центру Карнегі зазначає: «Ризик застосування Росією тактичної ядерної зброї залишається вкрай низьким, оскільки її військова ефективність на сучасному розсіяному полі бою є обмеженою, тоді як політичні витрати, пов'язані з порушенням ядерного табу, будуть високими».

Ознак підготовки до ядерного удару поки немає. Війна, яку Путін розпочав у лютому 2022 року, триває вже п'ятий рік. Китай та Індія рішуче застерегли Москву від застосування тактичної ядерної зброї. Наступного тижня Путін зустрінеться з Сі Цзіньпіном і Нарендрою Моді на саміті Шанхайської організації співпраці в Киргизстані.