Чому кожна поїздка в київському метро обходиться місту майже в 44 гривні

Вартість перевезення пасажирів під землею зростає з кожним роком. У 2020-му одна поїздка обходилася підприємству у 20 грн, зараз — понад 43. Тобто за п’ять років витрати подвоїлися. Натомість ціна квитка для пасажира змінилася несуттєво: з 6,7 до 8 грн, тобто реальні витрати міста були у п’ять разів вищими.

Метро — це складна інфраструктура: тунелі, ескалатори, системи вентиляції, охорона, електроенергія та рухомий склад. Усі ці витрати потрібно покривати незалежно від пасажиропотоку. Після початку повномасштабної війни станції також використовують як укриття, що додає навантаження на бюджет.

За підсумками 2025 року метрополітен закрив рік з мінусом 3 млрд грн. Для порівняння: наземний транспорт «Київпастрансу» — лише 101 млн грн. Разом обидва перевізники забрали з бюджету Києва 11,7 млрд грн, що на 42% більше, ніж торік. Одна поїздка на автобусі, тролейбусі чи трамваї коштує підприємству 23 грн — майже вдвічі дешевше, ніж у метро.

Минулого року «Київпастранс» мав великий мінус — майже 700 млн грн, але у 2025-му вийшов майже в нуль. Міська влада додала 2,2 млрд грн дотацій, що допомогло стабілізувати ситуацію. Найбільше виручки приносять автобуси — 44% доходу від перевезень, далі йдуть тролейбуси та трамваї.

Загалом за шість років комунальні перевізники отримали з бюджету Києва 44 млрд грн. Майже порівну: «Київпастрансу» — 23,7 млрд грн, метро — 20,3 млрд грн. Але результати різні: наземний транспорт вийшов у плюс, а метро продовжує бути збитковим.

Приватні перевізники, які не отримують дотацій, просто піднімають ціну. У 2020 році поїздка на маршрутці коштувала 8–10 грн, а з березня 2026-го — вже 20 грн. Серед приватників лідирує ТОВ «КАДІ-МОТОРС» з доходом 38,5 млн грн. Цікаво, що майже половину виторгу десятки найбільших компаній забезпечили фірми, зареєстровані лише у 2024 році.