У «Київ Цифровому» пропонують перейменувати низку вулиць: серед нових імен — Наталена Королева та Ніна Мороженко

У застосунку «Київ Цифровий» триває опитування щодо нових назв для столичних вулиць, провулків і парків. Голосування триватиме до 30 вересня, долучитися можуть усі охочі.

Серед запропонованих перейменувань — вулиця Льва Толстого, яку пропонують назвати на честь письменниці Наталени Королеви, та вулиця Першого Травня, для якої пропонують ім'я фізикині Ніни Мороженко.

Наталена Королева — українська письменниця іспанського походження, перекладачка, археологиня, художниця й театральна акторка. Її повне ім'я — Кармен-Альфонса-Фернанда-Естрелья-Наталена Дуніна-Борковська, у шлюбі Королева. Вважається, що вона народилася 3 березня 1888 року поблизу Бургоса в Іспанії, але перші п'ять років її виховувала бабуся по батьковій лінії в родовому маєтку литовського роду Домонтовичів на Волині, бо матір померла під час пологів.

Освіту Наталена здобувала в Європі та Києві: закінчила Інститут шляхетних дівчат, брала уроки музики в композитора Миколи Лисенка, вивчала археологію й мистецтво, долучалася до археологічних розкопок. У 1919 році у складі дипломатичної місії УНР виїхала до Праги, де зустріла майбутнього чоловіка — письменника, видавця й редактора Василя Короліва-Старого, який і надихнув її писати українською.

Її перше українське оповідання «Гріх» вийшло 1921 року у Відні. Згодом вона багато друкувалася, не відмовляла жодній пропозиції, а її твори з'являлися в українських журналах Галичини, Буковини, Закарпаття та Чехословаччини. Вважається, що саме в її текстах в українській літературі з'явилися теми античного світу, раннього християнства, середньовічної Європи та Близького Сходу. Серед найвідоміших її книжок — «1313», «Без коріння», «Предок», «Сон тіні» та «Легенди старокиївські».

Ніна Мороженко — українська астрономка й геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук, авторка 56 наукових праць. Вона працювала в Головній астрономічній обсерваторії НАН України, де долучалася до розвитку геліофізики як окремої галузі науки.

Дослідниця вивчала спокійні протуберанці — величезні світні утворення з розжарених газів (плазми), які піднімаються й тримаються над поверхнею Сонця завдяки магнітному полю, — з огляду на їхню неоднорідну структуру. Зокрема, Мороженко вперше застосувала теорію переносу в лініях і континуумі зі змінною функцією джерела. Також вона побудувала структурно-неоднорідну модель сонячного протуберанця, а її наукові праці в цьому напрямі були першими у світі та дали старт дослідженням геліофізиків із багатьох країн.

У переліку пропозицій є й інші перейменування. Парк імені Генерала Потапова можуть назвати на честь Дмитра Гнатюка — видатного українського оперного співака (баритона), режисера й педагога, першого виконавця пісень «Два кольори», «Пісня про рушник» та «Києве мій». Вулицю Василя Жуковського пропонують перейменувати на честь Дмитра Донцова — літературного критика, публіциста, філософа й політичного діяча, одного з перших керівників Союзу визволення України (СВУ), головного ідеолога українського інтегрального націоналізму.

Вулицю Лермонтова можуть назвати на честь Олександра Маслака — філософа-традиціоналіста й політичного аналітика, ідеолога сучасного українського консерватизму, активіста Цивільного корпусу «Азов». Провулок Лермонтова пропонують зробити провулком Гатище, а провулок Толстого — провулком Ставовий. Вулицю 9 травня можуть перейменувати на честь Кузьми Дерев'янка — українського радянського військового, генерал-лейтенанта, учасника ключових битв на східному фронті Другої світової війни, Героя України посмертно, який від імені СРСР підписав Акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 року.

Серед інших пропозицій — вулиця Зеленогірська на честь Андрія «Джуса» Пільщикова, українського військового льотчика, майора (посмертно), який обороняв небо України та був одним із «Привидів Києва» й зробив важливий внесок в адвокацію ідеї надання Україні літаків F-16 на Заході. Вулицю Донську можуть назвати на честь гетьмана Олифіра Голуба — соратника Петра Конашевича-Сагайдачного й Михайла Дорошенка, учасника Хотинської війни 1621 року, повстання Марка Жмайла 1625 року та численних морських походів запорожців на Османську імперію, автора однієї з перших концепцій Козацької держави.

Також пропонують перейменувати парк «Кинь-Ґрусть» на парк «Кульженківський», провулок Рильського — на вулицю Патріарха Філарета, а вулицю Муромську — на вулицю Доманську.

Голосування в застосунку «Київ Цифровий» триває до 30 вересня.