Київ готується до зими: захист підстанцій, нові потужності та ризики для водопостачання

Захист київських підстанцій розпочали на початку травня. Наразі роботи виконані приблизно на 80%, а завершити їх планують до кінця вересня. Про це 16 вересня під час заходу LB.ua повідомив колишній очільник Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин.

Агентство відновлення зводить захисні споруди й на великих підстанціях. Якщо в мирний час такі об'єкти будували близько двох років, то тепер їх намагаються завершити приблизно за пів року. Уряд доручив звести кілька десятків споруд, частину об'єктів будує місто.

Окремий напрямок — теплозабезпечення. У столиці планують створити 520 МВт нових потужностей. Частина з них працюватиме у зв'язці з ТЕЦ-5 і ТЕЦ-4 та зможе забезпечувати теплом Русанівку й Березняки в разі аварій. Нові об'єкти будують напівпідземними, із другим рівнем захисту, орієнтовно завершити їх мають у грудні.

Сухомлин вважає, що покладатися лише на великі ТЕЦ не варто, адже вони залишаються вразливими до російських ударів. Натомість він пропонує розвивати децентралізовану систему опалення з меншими захищеними об'єктами — зокрема напівпідземними котельнями потужністю від 40 до 120 МВт.

Серед ключових ризиків він назвав пошкодження об'єктів водопостачання та водовідведення. Повністю захистити очисні споруди від ударів неможливо, але окремі важливі елементи можна посилити. Такі рішення вже реалізують у Кривому Розі, Дніпрі та інших містах.

Особливо небезпечним Сухомлин називає ураження каналізаційних насосних станцій. Їхнє знищення може спричинити масштабні екологічні наслідки, якщо стоки потраплять у Дніпро. Крім того, пошкодження насосних станцій здатне призвести до повного відключення водопостачання міста та вплинути на роботу системи теплозабезпечення. За його словами, ці ризики враховані у планах стійкості, зокрема триває робота над мобільними станціями водопостачання.

У лютому, коли почали розробляти плани стійкості, початковий рівень готовності Києва становив 1,5%. Для порівняння, у Харкова цей показник був 51%, а в Чернігова — 24%. Серед міст із відносно високою готовністю Сухомлин назвав Вінницю, Хмельницький, Харків і Кривий Ріг. Він навів приклад Харкова, де після російських атак взимку вдалося за чотири години перемкнути систему та відновити подачу тепла.

Отже, підготовка до зими триває за кількома напрямками одночасно — від захисту підстанцій до нових теплових потужностей і мобільних станцій водопостачання. Частину робіт обіцяють завершити до кінця вересня, частину — до грудня.