Київ готує резервну генерацію, щоб критична інфраструктура працювала під час атак

·568 слівредакція
Київ готує резервну генерацію, щоб критична інфраструктура працювала під час атак

Столиця нарощує резервні потужності тепла та електроенергії, аби критичні об'єкти не зупинялися через російські обстріли. Наразі у місті вже збудували когенераційні установки на 60–65 МВт, а до кінця року планують збільшити цей показник до 200 МВт.

Київ готує резервні джерела тепла та електроенергії на випадок нових атак і перебоїв у роботі централізованих систем. Йдеться про розподілену генерацію — окремі котельні та когенераційні установки, які зможуть забезпечувати енергією критично важливі об'єкти, якщо основна система вийде з ладу.

Як повідомив 10 серпня виконувач обов'язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, місто будує близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації. Це модульні та блочно-модульні котельні, окремі котельні, а також модернізація наявних джерел тепла. Така система стане резервом для централізованого теплопостачання у разі пошкоджень або аварій.

Окремий напрям — когенераційні установки, які одночасно виробляють електроенергію та тепло. За словами Пантелеєва, вже збудовано установки загальною потужністю близько 60–65 МВт, а до кінця року планується довести цей показник до 200 МВт. На всіх об'єктах, де передбачене встановлення такого обладнання, техніку вже завезли, тривають монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

Ці установки та дизельні електростанції передусім мають забезпечувати резервне живлення критичної інфраструктури. Зимове споживання Києва може сягати близько 1950 МВт, тому повністю замінити централізовану енергосистему такою генерацією неможливо. «Перше наше завдання — збудувати систему резервного живлення для критичної інфраструктури», — зазначив Пантелеєв.

Нагадаємо, у березні 2026 року Київрада ухвалила план енергостійкості, який у серпні місто переглянуло, вилучивши частину проєктів на 2027–2028 роки та визначивши пріоритети на 2026 рік. Загальну вартість плану зменшили з 67 до 37 млрд грн. Основні напрямки — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення водо- і теплопостачання, розвиток когенерації та підготовка соціальних закладів до надзвичайних ситуацій.

Для реалізації плану Київ акумулював понад 10 млрд грн, ще приблизно стільки ж виділила держава. Близько 5 млрд грн місто залучило як кредитні кошти, зокрема 2,5 млрд грн кредитної лінії Ощадбанку. За даними КМДА, готовність заходів із захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, відновлення пошкодженої — 65%. У Києві вже збудували близько 65 МВт когенерації та понад 16 МВт дизельних електростанцій.

Таким чином, місто системно готується до можливих відключень, роблячи ставку на децентралізовані джерела енергії. Це дозволить зберегти роботу об'єктів, від яких залежить життєдіяльність столиці, навіть за масштабних пошкоджень централізованої системи.

Читайте також