Сім мільярдів на укриття: чому киянам досі ніде ховатися

Масована атака на Київ, унаслідок якої загинули 17 людей, змусила мешканців знову запитати про надійні укриття. У мерії кажуть: закон не покладає відповідальність за всі сховища на одну структуру. Повноваження розподілені між міською владою, районними адміністраціями та власниками будівель.

Загальну організацію цивільного захисту в умовах воєнного стану координує Київська міська військова адміністрація. Районні держадміністрації визначають адреси для будівництва та ремонту укриттів і замовляють роботи. Після введення об’єкта в експлуатацію за його стан відповідає балансоутримувач.

Від початку повномасштабного вторгнення у Києві відремонтували та дооснастили близько трьох тисяч укриттів. За 2022–2025 роки на ці потреби місто виділило приблизно 7 мільярдів гривень, з яких 4,5 мільярда пішли на ремонт та оснащення. На 2026 рік на ремонт сховищ передбачено понад 1,1 мільярда гривень, а на будівництво нових укриттів у школах і садках — ще окремі кошти.

У бюджеті столиці на 2026 рік закладено 840,2 мільйона гривень на будівництво споруд подвійного призначення, 173,6 мільйона — на реконструкцію будівель із прибудовою таких споруд, а також майже 935 мільйонів на капітальний ремонт найпростіших укриттів. Станом на липень профінансовано лише частину цих сум: 137,2 мільйона, 18,5 мільйона та 71,4 мільйона відповідно.

У КМДА пояснюють повільне освоєння коштів тим, що відповідальність за це несуть головні розпорядники бюджету — районні адміністрації. Вплинути на їхніх очільників місто не може, адже їх призначає Президент за поданням Кабінету міністрів. Мерія може лише просити працювати вчасно.

Загалом у Києві функціонує понад 4,3 тисячі укриттів різних типів. Від початку року місто провело понад 700 перевірок, під час яких виявили 115 порушень. Найчастіше бракує місць для сидіння, електропостачання чи освітлення, а також є проблеми з санітарним станом приміщень.