Чому Київ не зможе повторити досвід Харкова з резервним теплом

Підготовка Києва до майбутнього опалювального сезону стикається з серйозними перешкодами. Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин заявив, що київська влада вчасно не подала технічну документацію для зони ТЕЦ-5, що блокує виділення державних коштів.

Натомість перший заступник міського голови Петро Пантелеєв пояснив, що Служба відновлення, підпорядкована Агентству, надіслала запит лише 22 липня 2026 року — через місяць після виходу наказу Агентства. Це створює взаємні звинувачення та затримки у фінансуванні.

Прикладом для наслідування Сухомлин назвав Харків, де після знищення головної ТЕЦ минулої зими теплоносій із резервних джерел подали за три години. Це стало можливим завдяки завчасно підготовленим перемичкам і запасним тепловим станціям. Однак між містами є принципова різниця: у Харкові немає критичного перекосу інфраструктури, тому вдалося уникнути масового зливу води з систем.

У Києві всі районні та промислові теплові станції розташовані на правому березі Дніпра і були збудовані ще за радянських часів. Лівий берег із 1960-х років розвивався як спальний район: там проживає третина мешканців, але лише 20% робочих місць. Для їх забезпечення звели Дарницьку ТЕЦ та ТЕЦ-6, причому остання додатково постачала тепло на правий берег.

Зараз планується, що зону Дарницької ТЕЦ захищатиме Агентство відновлення, а зони ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 — спільними зусиллями міста та Агентства. Також потребують модернізації інші міські теплові станції.

Найвразливішим елементом залишаються трансформаторні підстанції. За словами Сухомлина, всі вони отримали захист другого рівня — спеціальні шелтери від уламків та вибухової хвилі. В Україні вже є випадок, коли підстанція витримала 60 ударів дронами і продовжує працювати.

Окреме питання — фінансування захисту об'єктів ДТЕК, що належить Рінату Ахметову. Хоча ця енергетична інфраструктура працює на всіх українців, витрати з державного бюджету викликають дискусії. Повернення західних кредитів ляже на громадян, тому експерти вважають за доцільне, щоб влада вже зараз домовилася з власником компанії про взаєморозрахунки, а не перекладала борги на майбутні уряди.

Отже, Київ опинився в складній ситуації: через бюрократичні зволікання та інфраструктурні особливості столиця не зможе швидко перейти на резервне тепло, як це вдалося Харкову. Питання фінансування та координації між містом і державою залишається відкритим.