Київський пенсіонер перетворив під'їзд на «Версаль»: історія Володимира Чайки

У Дніпровському районі Києва, в будинку на вулиці Райдужній, 11-а, вже кілька років існує незвичний під'їзд, який сусіди та гості столиці називають «Версалем». Пенсіонер Володимир Чайка перетворив звичайну багатоповерхівку на витвір мистецтва, прикрасивши три поверхи ліпниною, дзеркалами, картинами та скульптурами.

Спочатку чоловік планував оновити лише сходову клітку біля своєї квартири, але сусіди вмовили його зробити більше. Згодом він власними руками переробив 7, 6 та частково 5 поверхи, приділивши увагу навіть сміттєпроводу та входам до ліфта. Тепер під час повітряних тривог мешканці спускаються до укриття через цей розкішний інтер'єр.

Історія Володимира Чайки розпочалася у 1997 році, коли він пережив клінічну смерть. Відтоді він намагається встигнути зробити щось гарне та незвичайне для людей. Майстер мріяв завершити реставрацію четвертим поверхом, але його плани зруйнували коронавірус, а потім і повномасштабне вторгнення. Попри війну, під'їзд продовжують відвідувати туристи.

Сам Володимир наголошує, що його робота — це боротьба з сірістю, яку, за його словами, насаджували в радянські часи. Він не вважає свій стиль бароко, натомість стверджує, що має авторський почерк. «Я часто переробляв свої роботи. Наприклад, стелю на своєму поверсі я чотири рази переробляв, поки вона мені не сподобалася. Тому і людям кажу — не робіть, як я! Знайдіть свій стиль і творіть по-своєму — боріться з сірістю!» — розповідає майстер.

Подивитися на київський «Версаль» приїздять гості з Фінляндії, Швеції, США, Німеччини та Великої Британії. Володимир Чайка охоче спілкується з відвідувачами, особливо про книги та театр. Завдяки британським журналістам мешканцям будинку вдалося оновити ліфти: вони показали у Київраді відгуки іноземних медіа про під'їзд.

Під'їзд навіть потрапив до документального фільму про Григорія Сковороду, де його використали як палац російської імператриці. Також тут знімали передачу про Людовика XV.

Незважаючи на натхнення від інтересу людей, майстер змушений зупинитися через високі ціни на будівельні матеріали. «Знаєте, у мене аж руки болять, так хочеться працювати. Я чітко знаю, що буду там робити: якою буде стеля, стіни, ліпнина, репродукції. Але роботу я так і не відновив», — зізнається 73-річний чоловік. Усі вільні кошти йдуть на лікування його та дружини, тож він сподівається, що стан здоров'я невдовзі покращиться, і він знову візьметься за улюблену справу.