Леся Рой: містика, музика і народний колорит у сучасному звучанні

Леся Рой — музикантка, яка володіє гітарою, сопілкою, скрипкою, клавішними, перкусією, а за потреби грає на домрі, балалайці, акордеоні чи віброфоні. Вона є учасницею гуртів «Вій» і «Телері». Нещодавно вона взяла участь у заході в Каневі, присвяченому 150-й річниці перепоховання Тараса Шевченка.

Свою любов до містики Леся пояснює впливом батька, який читав їй на ніч казки Гоголя, зокрема «Страшну помсту» та «Вія». Українську мову вона почала використовувати у 9 років після переїзду з Криму до Переяслава. Її мовними орієнтирами стали Котляревський, Нечуй-Левицький і Франко.

«Мої пісні — сучасні. Просто з народним колоритом», — зазначає Леся. Вона додає, що міфологічні герої для неї — не персонажі давніх історій, а частина сучасної свідомості.

Заснувала гурт «Телері» вона ще 7 травня 1998 року в Переяславі. Спочатку виступала сама під гітару, а згодом залучила інших музикантів. У складі «Телері» — її чоловік Віктор Тімохін, який працює у Фундації Центр Сучасного Мистецтва, та інші однодумці. Син Ельдар також грає на сопілці і виступав разом із гуртом на фестивалі «Країна мрій».

Із гуртом «Вій» Леся познайомилася випадково 2006 року на фестивалі «Шешори». Після концерту вона та лідер гурту Дмитро Добрий-Вечір разом чекали на вокзалі на ранковий дизель. Зараз вона вже п’ять років грає у «Вії» і допомагає новим учасникам.

Серед захоплень Лесі — монтаж кліпів. Вона створює їх не на замовлення, а для власного задоволення, коли знаходить мультфільм, який ідеально підходить до пісні.

Найближчим часом гурт «Телері» планує виступи на фестивалях «Вертифест» і «Трипільське коло», а з «Вієм» — на «Тарас Бульба» у Дубно. Студійні записи поки що відкладаються через відсутність барабанщика.

«Бажаю, щоб у житті завжди було щось цікаве. А якщо такого не видно — створювати цікаве самим», — підсумувала Леся.