Ліві в США розділилися: хто з них проти зброї для України
Прогресивне крило Демократичної партії США дедалі впливовіше, але єдиної позиції щодо підтримки України воно не має. Одні лідери наполягають на військовій допомозі Києву, інші — закликають до дипломатії з Москвою.
У Демократичній партії США останніми роками помітно зміцніло ліве крило, яке дедалі частіше визначає порядок денний. Його обличчям залишається 84-річний сенатор Берні Сандерс, що десятиліттями просуває ідеї скорочення нерівності, доступної медицини та освіти. Поруч із ним зростає нова генерація політиків, зокрема конгресвумен Александрія Окасіо-Кортес, яка стала символом прогресивного табору.
Внутрішній розкол партії особливо помітний у ставленні до війни в Україні. Сандерс і Окасіо-Кортес послідовно виступають на боці Києва. Сандерс минулого року з трибуни Сенату жорстко розкритикував Трампа за слова про те, що війну нібито розпочала Україна, і нагадав, що Путін розв’язав найкривавішу війну в Європі з часів Другої світової. Він наголошував, що війна могла б закінчитися будь-якої миті, якби Москва віддала відповідний наказ.
Окасіо-Кортес називає опір України битвою, яку глобальна демократія не може програти. На Мюнхенській безпековій конференції вона заявила, що не можна винагороджувати імперіалізм і що Україна сама має визначати умови переговорів.
Однак радикальніше крило лівих дотримується іншої позиції. Співголова впливової організації «Демократичні соціалісти Америки» Меган Ромер прямо каже, що США не повинні надсилати Україні жодної зброї, а натомість мають вести переговори з Росією. Конгресвумен Ільхан Омар голосувала проти закону на підтримку України, пояснюючи це тим, що економічні санкції шкодять звичайним росіянам, а не досягають мети.
Водночас нові обличчя лівих — мер Нью-Йорка Зоран Мамдані та кандидат у сенатори від Мічигану Абдул Ель-Саїд — чітко підтримують Україну. Мамдані обіцяє, що Нью-Йорк завжди буде з українцями, і навіть заявив, що наказав би заарештувати Путіна в разі його візиту. Ель-Саїд називає боротьбу України справедливою та відповідною міжнародному праву.
Отже, американські ліві не є монолітом: від ескалації та зброї застерігає радикальне крило, натомість провідні політики табору бачать в Україні принципову битву демократії проти диктатури. Цей розкол впливає на внутрішньопартійний баланс і може визначити майбутню політику США.
