«Надіюся, що він живий»: мама зниклого безвісти воїна з Волині чотири роки чекає сина

Напередодні Всесвітнього дня зниклих безвісти, який відзначають 30 серпня, мама захисника поділилася спогадами про сина та розповіла, як родина шукає його досі.

Дмитро Мельник родом із села Дерно, що в Олицькій громаді Луцького району. До війни він навчався в Шацькому лісовому фаховому коледжі, а згодом отримав сержантське звання у Нацгвардії в місті Золочів на Львівщині. У цивільному житті працював брокером у митній службі в Ковелі.

Із початком повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем пішов до 14-ї механізованої бригади. Він брав участь в обороні Київщини, Миколаївщини, Херсонщини, а також воював на Запорізькому та Донецькому напрямках. Мама згадує, що син завжди був віруючим: разом вони ходили до церкви щонеділі. У школі Дмитро захоплювався фізикою та інформатикою, за що отримував грамоти.

«Діма — він сержант, і не здали вони село. І Діму нагородили нагородою. Вони воювали проти вагнерівців, і чеченці, і кадировці були. Потім вони пішли на південь Миколаїв чи Херсон, Запоріжжя, і Донецьк. Оце кінчився його шлях...» — розповіла Лідія Марчук.

Дмитро Мельник зник безвісти 20 травня 2022 року в селищі Володимирівка Донецької області. Родина одразу почала пошуки: зверталася до військової частини, обстежувала госпіталі, контактувала з побратимами, однак безрезультатно. За словами мами, свідчення бійців розходяться: одні кажуть, що Дмитро пішов на підмогу в інший підрозділ, інші — що за водою чи сухпайками.

У жовтні 2024 року родини зниклих безвісти військових Олицької громади об'єдналися, аби спільними зусиллями шукати інформацію. Мешканка громади Ірина Карпович розповіла, що вони регулярно надсилають звернення до уповноваженого з прав людини та СБУ. Досі про Дмитра нічого не відомо, збігів ДНК немає.

За даними громади, станом на кінець серпня 2026 року в Олицькій громаді налічується 44 військовослужбовці, які зникли безвісти за особливих обставин. Лідія Марчук не втрачає надії: «Я надіюся, що він живий».