Міст Патона у Києві: яким він може стати після реконструкції

·537 слівредакція
Міст Патона у Києві: яким він може стати після реконструкції

Київський міст Патона потребує не лише ремонту, а й переосмислення. Уявімо, якою могла б бути ця пам'ятка архітектури, якби не існувало фінансових, юридичних та соціальних обмежень.

Міст імені Євгена Патона — перший у світі суцільнозварний міст, створений українською інженерною школою. Сьогодні він є пам'яткою архітектури, але потребує серйозного ремонту, вартість якого може сягнути 10 мільярдів гривень. Через статус пам'ятки не можна змінювати його зовнішній вигляд та конструктив, а ремонт, найімовірніше, призведе до обмежень руху.

Поки що конкретних проєктних рішень немає. Однак є розуміння, що фінансування має надходити від міжнародних фінансових установ, таких як ЄБРР чи ЄІБ, або за підтримки інших країн. Для іноземців цей міст — унікальний об'єкт, тож вони готові долучитися до його реконструкції. Втім, для України важливо, щоб проєктування та ремонт виконували вітчизняні компанії, використовувалися українські матеріали та залучалися місцеві фахівці.

Яким би мав бути міст після реконструкції? Комфортним не лише для автомобілістів. Можливо, варто запровадити плату за проїзд — це допомогло б розвантажити центр міста, адже частина водіїв обирала б альтернативні маршрути. Зібрані кошти поступово покривали б витрати на реконструкцію та подальше обслуговування споруди.

На міст обов'язково має повернутися трамвай, який прибрали у 2004 році, фактично розділивши київську трамвайну мережу на дві частини. Тролейбус, що замінив його, так і не зміг повноцінно забезпечити той самий рівень перевезень.

Окрема тема — з'їзди на Труханів острів. Зараз це величезна рекреаційна зона з пляжами, спортивними майданчиками та веломаршрутами, але потрапити туди з багатьох районів міста можна лише через Парково-пішохідний міст. На оновленому мосту Патона варто передбачити зупинку транспорту, ліфти та сходи на острів. Або навіть зробити пішохідно-велосипедний місток-відгалуження, який плавно спускався б просто на острів — своєрідну «зелену гілку» мосту.

Для пішоходів могли б з'явитися оглядові майданчики: з тротуарів відкривається чудовий краєвид на Дніпро та обидва береги Києва. Люди могли б не просто проходити міст, а зупинятися, відпочивати та фотографувати місто з висоти.

Утім, поки що це лише фантазії. Фінансова ситуація складна як для міського, так і для державного бюджету. До того ж існує правова колізія між збереженням історичних елементів споруди та вимогами щодо усунення символіки тоталітарного періоду. Патон створив міст майбутнього для свого часу — тепер питання в тому, чи зможемо ми створити на його основі міст майбутнього для нашого.

Читайте також