Могила Євгена Патона: де похований видатний інженер та як його ім'я пов'язане з Києвом

Євген Оскарович Патон народився 5 березня 1870 року в Ніцці, у родині дипломата. Через різницю між юліанським та григоріанським календарями в деяких довідниках датою народження вказують 20 лютого. Освіту здобув у Дрезденському технічному університеті та Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення, після чого займався мостобудуванням і викладав.

Із 1904 року його професійне життя було нерозривно пов'язане з Києвом: він викладав у Київському політехнічному інституті, досліджував міцність конструкцій і розробляв проєкти мостів. На початку 1930-х Патон створив електрозварювальну лабораторію, а 1934 року на її основі заснували Інститут електрозварювання, який сьогодні носить його ім'я. Його розробки застосовували для будівництва великих металевих споруд.

Ще до відомого мосту через Дніпро, за проєктом Патона, 1925 року завершили будівництво нового київського мосту на опорах колишнього Ланцюгового, згодом зруйнованого під час Другої світової війни. Роботи над майбутнім мостом Патона розпочалися наприкінці 1930-х, але через війну проєкт закінчили лише після її завершення. Рух мостом відкрили 5 листопада 1953 року — це був перший у світі великий суцільнозварний автомобільний міст.

Євген Патон помер 12 серпня 1953 року, за кілька місяців до відкриття мосту, тож завершену споруду він так і не побачив. Його поховали в Києві на Байковому кладовищі — одному з найстаріших некрополів столиці, розташованому в Голосіївському районі. Могила інженера міститься на центральній алеї, на ділянці № 1. Над нею 1954 року встановили пам'ятник із бронзи та граніту, автором якого був архітектор Авраам Мілецький.

Хоча Патон народився у Франції та навчався в Німеччині й Петербурзі, саме Київ став місцем, де він реалізував свої головні проєкти. Сьогодні його ім'я носять наукова установа та міст через Дніпро, а могила на Байковому кладовищі лишається важливою локацією, що нагадує про внесок інженера в розвиток української науки та інфраструктури.