Могила Діда Панаса на Байковому кладовищі заростає бур'янами: нові кадри

У Мережі з'явилися свіжі відеокадри з місця поховання Петра Весклярова — актора та телеведучого, якого мільйони глядачів знають як Діда Панаса. Ролик оприлюднили на YouTube-каналі «Вінтажний блогер».

На запису видно, що надгробок розташований на одній із терас колумбарію Байкового кладовища, неподалік від пішохідної доріжки. Плиту з сіро-червоного граніту прикрашає лаконічний напис: «Заслужений артист України. ВЕСКЛЯРОВ Петро Юхимович. 9.VI.1911 — 5.I.1994». Поруч закріплений портрет актора в його впізнаваному образі — у вишиванці та з охайними вусами.

Нині навколо пам'ятника можна побачити зарості дикого винограду та бур'яни. Втім, біля портрета відомого казкаря шанувальники залишають скромні штучні квіти, тож пам'ять про нього не згасає.

Петро Вескляров народився 10 червня 1911 року в Тальному на Черкащині. При народженні його звали Пінхас Хаїмович Векслер. Під час Другої світової війни він потрапив у німецький полон, звідки зумів утекти. За однією з поширених версій, саме тоді він змінив ім'я на українське — Петро Вескляров.

Всесоюзну славу йому принесла роль Діда Панаса в дитячій програмі «На добраніч, діти!», де він незмінно з'являвся з 1962 до 1986 року. Його вітання «Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка!» стало символом дитинства для кількох поколінь українців. Через любов до вишиванки радянське керівництво неодноразово намагалося прибрати ведучого з ефіру, звинувачуючи його в націоналізмі, однак після протестів глядачів актора повертали.

Із народною міфологією навколо Діда Панаса пов'язана й історія про нібито нецензурну фразу в прямому ефірі. Утім, жодних архівних підтверджень цього випадку не існує, а сучасники актора наголошували на його відповідальності та повазі до дітей.

Попри всенародну любов, Петро Вескляров жив скромно в невеликій київській квартирі. Він помер 5 січня 1994 року на 83-му році життя, а його прах поховали в колумбарії Байкового кладовища. Сьогодні місце його останнього спочинку нагадує, як швидко змінюється міський простір, але квіти біля портрета свідчать: образ казкаря, який десятиліттями заходив до осель українців, досі залишається в їхній пам'яті.