Останній шлях київського «Фашиста»: що відомо про могилу рекетира

У Києві досі згадують одну з найпомітніших постатей кримінального світу 1980–1990-х років — В’ячеслава Пересецького. Чоловік, якого знали під прізвиськом «Фашист», очолював угруповання, що вважалося однією з найвідоміших рекетирських бригад столиці. Незважаючи на таку славу, у відкритих джерелах майже немає його фотографій чи архівних кадрів.

Пересецький народився 21 серпня 1946 року в Махачкалі, столиці Дагестану. У молодості він переїхав до Києва, де працював м’ясником у продуктовому магазині. Пізніше називав себе «екстрасенсом» і навіть заснував медичний кооператив, у якому киянам пропонували вимірювати біополе.

Із законом у Пересецького були проблеми ще задовго до створення власної групи. 1964 року його засудили до двох років ув’язнення за розбій, а 1968-го — ще до трьох років за крадіжку. Активна кримінальна діяльність почалася в середині 1980-х: спочатку це були дрібні хуліганства та грабежі, а згодом навколо нього сформувалася група, яка спершу налічувала близько 20 осіб, а з часом могла зрости до 50.

Основними напрямками діяльності угруповання були рекет і квартирні крадіжки. Саме тоді за Пересецьким закріпилося прізвисько «Фашист», під яким він і став широко відомим.

1997 року рекетир став фігурантом справи про вимагання. За матеріалами слідства, він разом зі спільниками вимагав у директорки Київської птахофабрики Філатової передати під заставу дві адміністративні будівлі та оформити кредит на 2,8 мільйона доларів. Весною 2000 року суд виніс вирок — 8 років позбавлення волі, однак Пересецький невдовзі вийшов на свободу за амністією.

Життя «Фашиста» обірвалося 26 січня 2012 року в Києві. За наявними даними, смерть настала з природних причин, чоловікові було 65 років. Поховали Пересецького на Берковецькому цвинтарі, на ділянці №76, поруч із могилою сина В’ячеслава, який загинув у ДТП.

Історія «Фашиста» — це нагадування про часи, коли Київ переживав складний період становлення незалежності, а кримінальні авторитети тримали в напрузі цілі райони. Нині ця сторінка міської історії лишилася лише в пам’яті старожилів та архівних справах.