У Черкасах знайшли найдавнішу згадку про духовенство міста

Запис, датований початком листопада 1706 року, стосується священника Йосипа Филиповича, якого висвятили на отця у черкаський храм. Як розповів дослідник історичних джерел Роман Захарченко, Йосиф перебував на свяченнях у Києві кілька діб, а до Черкас його поставили на прохання місцевих жителів. Згодом він служив у Свято-Троїцькій церкві.

Рукоположення проводив київський митрополит Варлаам Ясинський. У журналах такого типу фіксували, хто і коли проходив перевірку духовних знань та отримував благословення на духовну владу. Спочатку кандидата висвячували на диякона, а за кілька днів — на священника.

Прочитати ці записи сучасній людині було б непросто. «У документі немає звичного для нас написання слів. Тоді користувалися засобами скороченого письма. Тому сучасний читач не зміг би зрозуміти, що йдеться про Черкаси чи Свято-Троїцьку церкву», — пояснив Роман Захарченко.

За його словами, цей документ є найдавнішим оригінальним історичним свідченням про духовенство в Черкасах. Про існування церкви Святої Трійці в XVII столітті є й інші згадки, проте оригінали тих джерел не збереглися або ж, за версією історика, записи зробили пізніше. Натомість збереглася згадка про «Апостол», подарований церкві 1719 року.

Ще одна знахідка стосується Георгіївської церкви. Через кілька місяців після запису про Свято-Троїцький храм у журналі згадується священник Йоан Симеонович, який служив у Георгіївській церкві в Черкасах. Раніше про існування такої церкви в історії міста XVIII–XIX століть не було відомо.

«Напевно церкву відкрили, але вона проіснувала лише до згону 1712–1713 років», — зазначив дослідник.

Загалом Роман Захарченко натрапляв і на інші записи про храми та священнослужителів на теренах Черкащини того періоду. На його думку, документ допомагає дослідити церковне життя Черкас після подій XVII століття: на початку XVIII століття воно поступово відновлювалося, а до міста та навколишніх поселень прибували нові священники.

«Цінність у тому, що маємо запис про конкретну подію стосовно конкретного панотця, яка відбулася у точно відомі нам дні 1706 року. Ця історія досі не була нам відома, вона привідкрила нову сторінку чи грань повсякденної історії міста», — пояснює Роман Захарченко.

Нині журнал рукоположень зберігається у Центральному державному історичному архіві України в Києві. Дослідник переконаний, що такі архівні документи й надалі відкриватимуть нові сторінки історії Черкас і Черкащини.