Острозька Біблія: 445 років духовного скарбу українців

Цьогоріч виповнюється 445 років від дня виходу Острозької Біблії — першого повного друкованого видання Святого Письма церковнослов'янською мовою. Книга побачила світ 12 серпня 1581 року в друкарні, заснованій князем Василем-Костянтином Острозьким при Острозькій академії. Це видання стало не лише релігійним, а й культурним явищем, що вплинуло на розвиток української духовності та освіти.

Ініціатором проєкту був князь Василь-Костянтин Острозький, який народився у лютому 1526 року. Він походив зі славетного роду, що сягає часів Київської Русі. Серед його предків — князь Данило Острозький, який збудував замок в Острозі, та його син Федір, відомий як воїн і згодом чернець Києво-Печерської лаври. Сам Василь-Костянтин володів 35 містами та 670 селами, але уславився не політичними амбіціями, а відстоюванням православної віри.

Князь матеріально підтримував понад тисячу православних церков, сприяв відродженню Межигірського та Кирилівського монастирів і Києво-Печерської лаври. Він заснував слов'яно-греко-латинський колегіум, який називали академією. Там викладали вчені з різних країн — греки, білорус, поляк. Для роботи над Біблією князь запросив зі Львова друкаря Івана Федоровича.

Наукова праця тривала кілька років. Учасники проєкту вивчали численні першоджерела, зокрема Септуагінту — найдавніший грецький переклад Старого Завіту. Острозька Біблія містить 1256 сторінок і вважається зразком друкарського мистецтва. За оцінками фахівців, тираж становив 1500–2000 примірників, до нашого часу збереглося близько 300. Вони зберігаються в музеях і бібліотеках багатьох країн, зокрема 18 — у Національній бібліотеці України імені Вернадського.

Дослідники наголошують, що видання Біблії стимулювало розвиток богословської думки та освіти: з'явилися граматики, словники, полемічна література. Іван Франко відзначав, що мова видання — це вже українізована церковнослов'янська.

Ігор Пасічник, який тривалий час очолював Національний університет «Острозька академія», пояснював символіку пам'ятного знака на території університету: скляна піраміда над Острозькою Біблією уособлює прорив від раціонального до духовного, а напис «Тут мертві живуть, тут живі не вмирають» нагадує про вічність духовних цінностей.

Острозька Біблія залишається одним із найцінніших надбань української культури, яке вплинуло на весь слов'янський світ.