ПА ОБСЄ засудила посилення російських атак: що це означає для громад

Голова Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Жоан Понс разом із керівництвом Парламентської групи підтримки України оприлюднили спільну заяву в п'ятницю. У ній вони висловили глибоке занепокоєння через подальшу ескалацію повномасштабного вторгнення Росії.

«Посилення атак, зокрема неодноразові удари по цивільному населенню та критично важливій цивільній інфраструктурі, різко погіршило гуманітарну ситуацію напередодні настання зими в Україні», — наголошується в заяві.

Автори документа також звертають увагу на триваючі порушення повітряного простору кількох держав-учасниць ОБСЄ. На їхню думку, це свідчить про зростання регіональних ризиків, пов'язаних із агресією Росії.

Понс нагадав про своє попередження від 10 червня, в якому застерігав, що ескалація військової активності Росії створює дедалі більші ризики для цивільного населення України. Ці побоювання підтвердилися подальшими масштабними атаками, зокрема смертоносним ударом у Бучанському районі Київської області 29 серпня, що призвів до значних жертв серед цивільних.

У заяві також ідеться про явне посилення дій Росії в останні місяці — погрози «систематичних ударів» по Києву та обстріли житлових районів, дипломатичних приміщень і об'єктів життєво важливої інфраструктури, таких як залізниці.

«За даними Місії ООН з моніторингу ситуації з правами людини в Україні, у липні 2026 року було зафіксовано найвищий щомісячний рівень жертв серед цивільного населення з травня 2022 року, що свідчить про різке зростання – приблизно на 70 відсотків – порівняно з липнем минулого року. Значна частина цих жертв стала наслідком ударів ракетами великої дальності та безпілотниками по міських центрах, віддалених від лінії фронту, що підкреслює тенденцію до ескалації атак на цивільне населення та життєво важливу інфраструктуру», — зазначається у заяві.

Керівництво Асамблеї відзначило нещодавні дипломатичні зусилля за посередництва США, спрямовані на запобігання подальшим ударам по енергетичній інфраструктурі. Понс, Фаезер та члени Постійної комісії з питань безпеки та миру вітають ініціативи, що полегшують гуманітарну ситуацію, і підкреслюють: дипломатичні зусилля, якщо вони здійснюються в тісній консультації з Україною, можуть допомогти зупинити ескалацію атак.

«Парламентська асамблея ОБСЄ ще раз підтверджує свою давню та принципову позицію, яка послідовно закріплювалася в її деклараціях, а останнім часом – у Гаазькій декларації, про те, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну є явним, грубим і невиправленим порушенням Гельсінського заключного акта та міжнародного права. ПА продовжує відстоювати Статут ООН, міжнародне право, принципи та зобов'язання ОБСЄ і зберігає свою непохитну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України», — наголошується в тексті заяви.

Голова та члени Постійного комітету з питань безпеки та миру засуджують напади Російської Федерації на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, закликають до повного дотримання міжнародного та гуманітарного права і вимагають від Росії виконувати свої зобов'язання в рамках ОБСЄ та конструктивно брати участь в ініціативах, спрямованих на деескалацію.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга високо оцінив заяву.

«Росія навмисно ескалує конфлікт. Вона посилює удари по цивільному населенню, об'єктах енергетики, залізницях та іншій критичній інфраструктурі, а її дії дедалі більше створюють ризики для безпеки за межами України, зокрема через порушення повітряного простору держав-учасниць ОБСЄ. Це є прямим наслідком постійного нехтування Росією міжнародним правом, міжнародним гуманітарним правом та фундаментальними принципами й зобов'язаннями ОБСЄ. Не можна дозволити Москві перетворити систематичну ескалацію на нову норму для Європи», — написав Сибіга в соцмережі Х.

Він зазначив, що українська сторона цінує чітку позицію Асамблеї та її постійну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

«Ескалація з боку Росії вимагає посилення тиску, суворішої відповідальності та подальшої підтримки України. Агресія має мати наслідки, а не винагороди», — підкреслив міністр.