У Києві вшанували Ґонґадзе та всіх загиблих журналістів

Панахиду відправив настоятель храму протоієрей Стефан Яремчук. Саме біля цього храму похований Георгій Ґонґадзе, тож це місце вже стало символічним для вшанування пам'яті загиблих медійників.

Георгій Ґонґадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. Він відомий тим, що викривав владу за президентства Леоніда Кучми. У листопаді того ж року в лісі під Таращею на Київщині знайшли обезголовлене тіло, яке, за висновками експертів, могло належати журналістові. Поховали його лише 22 березня 2016 року — усі 16 років тіло зберігалося в центральному морзі Києва.

За матеріалами справи, вбивство в ніч проти 17 вересня скоїли співробітники міліції Микола Протасов, Олександр Попович, Валерій Костенко та Олексій Пукач. У 2008 році Костенка й Поповича засудили до 12 років позбавлення волі, а Протасова — до 13; Протасов помер у Менській колонії у квітні 2015 року. 29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив Пукача до довічного позбавлення волі, а у 2021 році Верховний Суд залишив це рішення в силі. Родина Ґонґадзе наполягає, що замовники вбивства досі не покарані.

День пам'яті українських журналістів відзначають 16 вересня — дату запровадили за ініціативою НСЖУ у 2007 році.

На панахиду прийшла Олена Руденко, сестра мелітопольської журналістки Ірини Левченко, яку окупанти ув'язнили на 15 років. Нещодавно Ірині Левченко виповнилося 65 років.

«Хочу сказати, що колишніх журналістів не буває. Вона [Ірина Левченко] на пенсії, але продовжувала своє покликання і виконувала обовʼязки перед країною», — каже Ольга Руденко.

Від початку повномасштабного російського вторгнення загинули щонайменше 156 українських та іноземних журналістів і медіапрацівників. Ще щонайменше 28 українських журналістів залишаються в російському полоні.

Для громади це нагадування про ціну журналістської роботи та про те, що розслідування справ проти медійників тривають роками. Вшанування пам'яті загиблих і підтримка тих, хто досі в полоні, залишаються справою не лише колег, а й усієї країни.