Перестрілка на Березняках: як конфлікт ГУР і СБУ закінчився стріляниною в Києві

Усе почалося 23 серпня, напередодні Дня Незалежності. Троє чоловіків атлетичної статури перестріли Каплунова біля його будинку на вулиці Юрія Шумського, посадили в стару BMW X5 та вивезли в невідомому напрямку. Авто не мало розпізнавальних знаків, а самі затримувачі були без службових позначок. Командир «Тимура» з позивним Тимур звернувся до керівника ГУР генерала Олега Іващенка, але той порадив заспокоїтися й «не лізти туди». Внутрішня безпека ГУР теж не мала інформації про затримання.

Згодом адвокати й друзі Каплунова подали заяву про викрадення до Національної поліції. Тоді ж Головне слідче управління СБУ відкрило провадження — але не щодо викрадення, а щодо підготовки терористичного акту. Як з’ясувалося пізніше, Каплунов весь цей час перебував у СБУ. Увечері 1 вересня оперативна група Служби разом із самим затриманим приїхала до його квартири для «невідкладних» слідчих дій.

За даними джерел, СБУ підозрювала Каплунова у співпраці з ФСБ. За версією Служби, напередодні Дня Незалежності надійшла інформація про підготовку вбивства лідера Чеченської Республіки Ічкерія Ахмеда Закаєва, який мав приїхати в Україну. Оскільки його охороняло ГУР, вистежити переміщення політика можна було лише через когось із розвідників. Так вийшли на Каплунова. У СБУ кажуть, що він нібито визнав контакти з ФСБ і погодився допомогти вирахувати можливих спільників. Сам Каплунов після звільнення заявив, що свідчення з нього вибили фізичним і психологічним тиском, а допитувати його приїжджав особисто очільник СБУ Олександр Поклад, вимагаючи викривальних свідчень проти командира РДК та колишнього глави ГУР Кирила Буданова.

Тим часом побратими Каплунова не гаяли часу. Вони встановили спостереження за його квартирою, підозрюючи, що силовики можуть щось підкинути. У помешканні чергували бійці «Тимура», а неподалік курсували групи підтримки. Коли 1 вересня близько 23:15 група СБУ разом із Каплуновим підійшла до дверей, з’ясувалося, що замок замінено. Двері вибити не вдалося — всередині їх зустріли двоє озброєних бійців «Тимура», яких швидко роззброїли. Але ті встигли попередити своїх.

Коли частина групи спустилася вниз, з глибини двору з’явився боєць «Тимура» Сергій Іванов із автоматом. Він віддав команду «Руки вгору, лежати!» і випустив чергу в повітря. Співробітники СБУ сховалися в під’їзді. Іванов відійшов, зняв куртку й кепку, залишив зброю, але згодом його затримали — видало велике татуювання на нозі. Невдовзі затримали й водія білого Land Cruiser, який заблокував виїзд мікроавтобусу СБУ, та ще одного бійця «Тимура», який спостерігав за ситуацією.

Про події доповіли в.о. голови СБУ Олександру Покладу. Той наказав залучити спецпідрозділ «Альфа». Паралельно до будинку почали підтягуватися «тимурівці» — за даними СБУ, загалом від 150 до 200 осіб, які взяли під контроль входи, виходи та перехрестя в усьому мікрорайоні. На місце прибув командир «Тимура», а згодом і командир «Альфи». Під час перемовин командир «Альфи» зателефонував Покладу й увімкнув гучний зв’язок, про що той не знав. Почувши категоричну відмову звільняти затриманих, спецпризначенець повідомив, що розмова на гучному зв’язку. Поклад перейшов на українську, порадив «діяти в рамках чинного законодавства» і поклав слухавку. Уночі Тимур і командир «Альфи» домовилися про звільнення Каплунова та затриманих.

Утім, уранці близько 8:40, коли СБУ завершувала слідчі дії, трьох нічних затриманих повели до мікроавтобуса. «Тимурівці» сприйняли це як порушення домовленостей і почали накочувати на конвой. Один із них дістав пістолет і направив у бік співробітника СБУ. Пролунав попереджувальний постріл, а згодом — стрілянина. Двох бійців «Тимура» поранило, ще в одного, який лежав на землі без зброї, свідомо стріляв співробітник СБУ Назар Верхола.

Ситуацію вдалося зупинити лише після того, як про перестрілку доповіли президенту. Володимир Зеленський оперативно зв’язався з керівництвом СБУ та ГУР і закликав припинити протистояння. На місце допустили ДБР і прокуратуру. Затримали Сергія Іванова, який першим стріляв уночі, та Назара Верхолу. Дії Іванова кваліфікують за статтею 348 Кримінального кодексу — посягання на життя працівника правоохоронного органу. Щодо Верхоли відкрито провадження за перевищення службових повноважень із застосуванням зброї.

Історія викликала конфлікт і на найвищому рівні: тодішній генеральний прокурор Руслан Кравченко, ДБР та поліція висловлювали претензії Покладу через незаконне утримання людини. Водночас, за даними джерел, обом структурам дали команду не педалювати тему. Справа проти Каплунова стала частиною ширшого протистояння між генералами Покладом і Будановим. Наразі невідомо, чи затримання мало на меті тиснути на Буданова, чи заяви Каплунова про допити є спробою прикритися авторитетом голови ОП. Для країни ж пріоритет — зробити так, щоб апаратні конфлікти між силовиками не переростали у відкриті бої в мирних містах.