Як змінювалися назви станцій київського метро: від радянських імен до сучасних

Щодня київською підземкою користуються тисячі пасажирів. Метро будували ще за радянських часів, тож частина станцій мала ідеологічні назви. Після 1991 року та особливо після початку повномасштабного вторгнення Росії багато з них перейменували.

У травні 2023 року Київська міська рада змінила назви трьох станцій. Так, станція «Дружби народів» стала «Звіринецькою» — за однойменною історичною місцевістю між Печерськом та Видубичами. Станцію «Площа Льва Толстого» перейменували на «Площу Українських Героїв» на честь тих, хто впродовж поколінь боровся за незалежність України. Проєктна станція на Виноградарі, яку досі будують, мала називатися «Проспект Правди», але тепер носитиме ім'я «Варшавська» — на честь польського міста-побратима Києва.

Загалом за роки незалежності перейменували чимало станцій. Наприклад, «Петрівка» стала «Почайною» у 2018 році, «Комсомольська» — «Чернігівською» у 1993-му, «Проспект Корнійчука» — «Оболонню» ще у 1990-му. «Червоноармійську» перейменували на «Палац Україна» у 1993 році, «Ленінську» — на «Театральну» у 1992-му, «Дзержинську» — на «Либідську» у 1991-му. Тоді ж «Площа Жовтневої революції» стала «Майданом Незалежності». Проєктна «Червонозаводська» перетворилася на «Видубичі», а «Метробудівців» певний час називалася «Метробудівців імені Руденка».

Сьогодні київське метро має 52 станції, а загальна довжина ліній сягає 70 кілометрів. Роботу підземки забезпечують три депо та 122 ескалатори. Найглибший ескалатор у столиці розташований на станції «Площа Українських Героїв» — його довжина 87 метрів, а кількість сходинок — 743. За процесом підйому стежить диспетчер.

Перейменування станцій — це не лише зміна табличок, а й частина процесу очищення міського простору від радянської символіки. Для мешканців і гостей міста це означає поступове звикання до нових назв, які відображають сучасні українські реалії та історію.