Генпрокурор підписав підозру голові НАБУ Кривоносу: що відомо

Генеральний прокурор Кравченко 14 вересня у відеозверненні повідомив, що підписав постанову про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Йдеться про події 2008–2009 років, коли Кривонос працював агітатором у кампанії Юлії Тимошенко.
За словами генпрокурора, йдеться про підробку офіційних документів з метою отримання неправомірної користі в особливо великому розмірі та про фіктивне усиновлення, яке нібито мало створити штучні засади для ухиляння від відповідальності в суді.
«Я підписав постанову про підозру на адресу директора НАБУ Семена Кривоноса, — заявив Кравченко. — Я підозрюю його в підробці офіційних документів з метою отримання неправомірної користі в особливо великому розмірі, а також у фіктивному усиновленні з метою штучного створення засад для ухиляння від відповідальності у суді».
Друга частина звинувачення стосується 2008–2009 років, коли Кривоносу було 18 років. За матеріалами суду, яких немає в електронному реєстрі, він нібито підкупив дев'ятьох студентів Київського університету ім. Шевченка та Київського лінгвістичного університету, аби ті агітували інших студентів голосувати за Блок Юлії Тимошенко на виборах до Київської міської ради. Ці дев'ять студентів, своєю чергою, залучили ще 17, і кожному з них обіцяли по 200 гривень.
Імовірно, хтось із тих, кого агітували, і написав заяву про підкуп. За матеріалами суду, вину Кривоноса вважають доведеною. Водночас у 2000-х такий спосіб роботи був поширеною практикою: агітатори-волонтери фактично отримували винагороду зі штабів політичних сил, переважно з «чорної бухгалтерії», позаяк «білі кошти» законом були жорстко обмежені. Через це правоохоронці могли витлумачити звичайне працевлаштування агітатора як підкуп виборця. НАБУ неодноразово називало справу 2009 року проти Кривоноса сфальсифікованою.
У постанові Голосіївського райсуду Києва від 25 червня 2009 року зазначено, що Кривоноса звільнили від відповідальності на підставі ст. 1, пункту «в» Закону України «Про амністію» в редакції 2008 року: засуджені за нетяжкі злочини підлягають амністії, якщо мають дітей віком до 18 років.
Звідси випливає історія про батьківство. За цими матеріалами, Кривонос нібито є батьком Максима Хоменка, 2008 року народження. Пізніше підсанкційний політик Борислав Береза оприлюднив відео з матір'ю хлопчика, де вона каже, що усиновлення було фіктивним. За її словами, вона вважала, ніби допомагає людині, якій терміново треба виїхати у справах до США: дитина мала б гарантувати, що батько повернеться додому. Про кримінальну справу жінка, за її словами, не знала. Згодом Кривонос придбав «своїй» дитині велосипед.
«Пан Кривонос, розуміючи, що йому загрожує ув'язнення, домовляється через посередника з жінкою, щоб та допомогла йому нібито поїхати за кордон... Це усвідомлене введення в оману суду, це фальсифікація усього. Він на це йде, щоб уникнути відповідальності, а далі будує собі кар'єру», — каже Береза. Відео наразі заблоковане для перегляду в Україні через санкції проти нього.
Судимість Кривоноса не була таємницею й під час призначення його головою НАБУ, проте її не вважали юридично значущою. Кандидатів оцінювала комісія з шести експертів: троє міжнародних, які мали вирішальний голос, і троє призначених Кабміном. Саме в таборі міжнародних експертів виникли сумніви щодо справи Кривоноса — про це заявила членкиня комісії Карен Грінавей, колишня агентка ФБР, яка займалася розслідуванням міжнародної корупції. Натомість експерти від Кабміну — Кирило Легких, Олексій Савчук та Повілас Малакаускас — одноголосно підтримали його кандидатуру. Попри вивчення минулого, статків і родинних зв'язків, комісія в підсумку рекомендувала саме його уряду на посаду директора НАБУ.
Читайте також
Ще в розділі «Події»
- Герасимову оголосили підозру через удар по Києву 2 липня
- Україна готова утриматися від ударів по Москві до понеділка — Зеленський
- Зеленський і Трамп зустрінуться у вівторок у Вашингтоні без ЗМІ
- Астролог назвав міста з найскладнішою ситуацією: що кажуть мешканцям
- У КМДА заперечують відновлення вирубки дерев на Теремках







