Підрив «Північного потоку»: як справа може вплинути на підтримку України Німеччиною

Справа про підрив «Північного потоку», що стався восени 2022 року, знову опинилася в центрі уваги. Німецьке слідство розглядає версію участі українців у диверсії, і це може вплинути на рівень довіри між Берліном та Києвом.

Нещодавно в Хорватії затримали українського інструктора з дайвінгу Володимира Журавльова. Німеччина домагається його екстрадиції для подальшого розслідування. Ще одним фігурантом справи є колишній співробітник контррозвідки СБУ Сергій Кузнєцов, який уже перебуває під вартою в Німеччині. Найближчими місяцями він постане перед судом за звинуваченнями у знищенні інфраструктури та атаці на цивільний об'єкт.

Прокуратура Німеччини не виключає, що Кузнєцов міг діяти за вказівкою державних органів. Якщо ця версія підтвердиться, наслідки можуть вийти далеко за межі кримінальної відповідальності окремих осіб. Тоді німецькому уряду доведеться пояснювати надання масштабної військової допомоги Україні на тлі можливої причетності Києва до атак на німецьку інфраструктуру.

Питання особливо чутливе з огляду на обсяги підтримки. Після обрання Дональда Трампа президентом США саме Німеччина стала найбільшим донором України. За останні 20 місяців Берлін передав озброєння на понад 12 млрд євро, а на наступні два роки заплановано ще близько 23 млрд євро допомоги.

Окрім того, між країнами розширюється співпраця в оборонній промисловості: німецькі компанії тестують власне озброєння в умовах бойових дій, реалізуються спільні проєкти з виробництва безпілотників і розробки програмного забезпечення. Розслідування вибуху «Північного потоку» може стати одним із найскладніших випробувань для цього партнерства.

Українська влада заперечує будь-яку причетність до підриву газопроводів. Водночас німецькі правоохоронці продовжують збирати докази, які можуть вказувати на український слід. Справа поступово перетворюється на потенційну політичну кризу, здатну підірвати довіру між Берліном і Києвом.