Померла шістдесятниця та журналістка Маргарита Довгань

Маргарита Довгань народилася 11 вересня 1930 року в Ташкенті, куди її родина потрапила після сталінських репресій. Її дідусь, митний офіцер, був заарештований радянською владою у 1928 році як «ворог народу» і відправлений до політичного табору в Середній Азії.

У серпні 1944 року родина повернулася до Києва. Довгань закінчила школу, а згодом — відділення журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Працювала у газеті «Вечірній Київ» та літературному виданні «Друг читача». Саме в цей період вона активно долучилася до культурного середовища українського шістдесятництва.

Довгань товаришувала та працювала пліч-о-пліч із Василем Стусом, Іваном Дзюбою, Іваном Світличним та В’ячеславом Чорноволом. Вона організовувала масштабні поетичні вечори, підтримувала українських діячів культури та листувалася з політичними в’язнями.

За організацію одного з таких вечорів, під час якого свої вірші читали 13 поетів, Маргариту Довгань звільнили з «Вечірнього Києва». Від ув’язнення та таборів її врятувало те, що в паспорті в графі «національність» було зазначено «русская».

Попри тиск радянської влади, Довгань продовжувала підтримувати політв’язнів та їхні родини. Її чоловік, скульптор Борис Довгань, створював портрети українських шістдесятників. Спогади журналістки про той період увійшли до книжки «Ріка життя», де вона розповіла про власну долю та український національний рух 1960–1980-х років.

Після проголошення незалежності України Довгань працювала в Народному Русі України. Вона також була учасницею Помаранчевої революції та Революції гідності. У 2018 році журналістка видала документальну книгу «Шпитальні нотатки. Лютий 2015 р. – Березень 2018 р.», до якої увійшли історії учасників АТО, записані під час відвідування Київського військового шпиталю.

У Національному музеї Революції Гідності назвали смерть Маргарити Довгань великою втратою для української спільноти. «Маргарита Довгань – одна з тих, хто тримав на своїх плечах дух шістдесятництва, нескореності 1960–1980-х років та безмежної любові до України», – зазначили в музеї.

Донька Довгань повідомила, що похорон буде приватним. Про проведення вечора пам’яті на честь журналістки та шістдесятниці повідомлять пізніше.