Прах Євгена Коновальця прибув до Києва: графік прощання та перепоховання

У Києві в Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви вже сьогодні можна вшанувати пам'ять полковника Євгена Коновальця. Його прах доправили до столиці 13 серпня з Нідерландів, де 11 серпня на цвинтарі «Кросвейк» у Роттердамі провели ексгумацію.

За словами голови Інституту національної пам'яті Олександра Алфьорова, у суботу, 15 серпня, у соборі відбудеться парастас — заупокійна служба. А в неділю, 16 серпня, Євгена Коновальця урочисто перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі. Офіційний дозвіл на перепоховання Нідерланди надали Україні ще в травні 2026 року.

Євген Коновалець — полковник Армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації та перший голова ОУН. Ще студентом він брав участь у громадському житті Львова: діяв у «Просвіті», «Академічній громаді», відкривав хати-читальні в рідному Зашкові. У 1913 році його ненадовго арештовували за участь в акціях за український університет.

Під час Першої світової війни Коновалець воював у складі австрійської армії, потрапив у російський полон, а після втечі долучився до створення Галицько-буковинського куреня Січових стрільців. Під його командуванням стрільці стали однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, а в 1918–1919 роках він командував Осадним корпусом військ УНР.

В еміграції Коновалець у 1920 році став одним із засновників Української військової організації, а в 1929-му на конгресі у Відні його обрали головою проводу ОУН. Він пережив кілька замахів, але 23 травня 1938 року в Роттердамі агент радянської розвідки Павло Судоплатов передав йому коробку цукерок із вибухівкою. Полковника поховали на цвинтарі «Кросвейк»; могила вважалася тимчасовою, адже передбачалося повернення останків на батьківщину після здобуття незалежності.

Нагадаємо, наприкінці травня цього року на Національному військовому меморіальному кладовищі вже перепоховали останки діяча ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії, які раніше спочивали в Люксембурзі. У владі наголошують, що повернення пам'яті про національних героїв — прямий обов'язок держави, а такі перепоховання стають основою для створення Пантеону видатних українців.